позакласна робота з історії

Сценарій літературно – тематичного вечора

«ЗУНР – провісниця держави Україна»

Святково прибрана зала. Влаштовано книжкову виставку «У боротьбі за Українську ідею».

Ведучі заходу: ………………………………………………………………………………………….

Звучать позитивні пісні «О, Україно!»

Ведучий 1:
Земле моя, кров’ю предків полита.
Земле в садах – у вінках!
Скільки топтали ворожі копита
Лоно твоє у віках!

Ведучий 2:
Але підводилась ти нездоланна,
За всі стихії грізніш.
Гнала боярина, пана і хана
За свій прадавній рубіж!

Ведучий 3:
Завжди вставала ти, непереможна,
З попелу, згарищ, руїн:
Гнала і полчища й орди ворожі
Геть до їх диких країн!..

Ведучий 4:
Бо лиш одна Вкраїна – мати,
Де хвилі неба голубі!
За неї жити і страждати,
За неї вмерти в боротьбі.

(Пісню «Україно» виконує…………………………………………………………)

Ведучий 1:
Перший листопад був, є і залишився в українському житті однією з найбільших подій української історії. Саме тоді, 1 листопада 1918 року після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Республікою.

Ведучий 2:
Перший листопад раз і назавжди перекреслив плани полонізації західно – українських земель.
В ім’я великої ідеї український народ в листопаді 1918 року почав війну з Польщею, яка тривала 8 місяців. Новостворена Українська Галицька Армія (УГА), ядром якої став легіон УСС, по-геройськи обороняла здобуту волю.

Ведучий 3:
Світлі постаті героїв, старшин і стрільців, які ціною свого життя обороняли західні кордони української землі, стали бойовим прикладом, вояцькою гордістю та джерелом національної традиції для майбутніх поколінь української нації.

Ведучий 4:
Відродження Державності не прийшло з нічого. Настав тільки слушний час для його здійснення, а найсильнішою зброєю наших стрільців була ідея волі рідної землі.

Ведучий 1:
Стара латинська мудрість називає історію вчителькою життя. Тому кожне покоління звертається до минулого, говорить з минулим, щоб почерпнути звідти досвіду для сучасного й майбутнього, почерпнути знання з історії й зробити висновки для майбутніх дій.

Ведучий 2:
Світле майбутнє народу кується в його власній незалежній державі.

Запрошуємо до слова ………………………………………………………………………………

Роман Завадович «Вісімнадцятого року листопад» ……………………………………………..

Пригадаймо: золотіла тиха осінь,
Застеляла жовтим листям княжий Львів
Із війни ішли батьки голодні й босі,
Їх обов’язок у рідне місто вів.

А як перший сірий ранок листопаду
Понад межі простягнув своє крило,
Львів побачив українську, рідну владу,
Рідним прапором обвив своє чоло.

А цісарські вчорашні ще жовніри
З синьо – жовтими стрічками на шапках,
Із серцем, повним сонця, радости і віри,
Поспішали звідусіль під рідний стяг.

То були вони, герої славні наші,
Рідні наші то діди й батьки були,
Що життя своє і сили щонайкращі
В подарунок Батьківщині віддали.

Скільки років відлетіли журавлями!
Скільки років, наче ріки, відплили!
Але спомини лишалися між нами,
Наче сонце нам просвічують з імли.

І куди б нас не носила доля світу,
І куди б не гнала нас із рідних хат,
Нам залишиться священним заповітом
Вісімнадцятого року листопад.

«Стрілецький романс» виконує …………………………………………………………….

Ведучий 3:
Визволення з-під австрійської окупації та зверхності поляків над українським населенням Східної Галичини мало вирішити для українців Галичини життєво-важливе питання: «Бути чи не бути?».

Ведучий 4:
Ввійшов в історію нашого краю факт роззброєння мадярської дивізії у другій половині листопада 1918 року. Мадярська дивізія, пройшовши через цілу Україну, саме в Заліщиках пізнала, що вона є на чужій території і мусіла скласти зброю. Цього домагалась невелика горстка людей, серед яких провід вели колишні вісімнадцять семінаристів та близько триста молодих і недосвідчених людей.

Ведучий 1:
А в історію пам’яті навічно увійшли імена: повітового коменданта, поручника Степана Романка, його брата, хорунжого УСС – Теодозія Романка, хорунжих УСС чотара Павла Баранецького, Юрка Бобринського, Василя Хомського, старшого десятника Михайла Малюка, українського січового стрільця Северина Борачка, хорунжого Івана Казимірчука, жителя Добровлян – Григорія Кузняка, який організував допомогу з села і його одинадцятирічної сестри Парасі, що виконала завдання зв’язкової.
Ціною великого ризику наших земляків було роззброєно вишколену мадярську дивізію, а одержані близько двох тисяч крісів, кілька полевих гармат, 400 коней і багато усякого військового майна своєчасно перебрало командування УГА для потреб проти польського фронту.

Ведучий 2:
Про цей випадок описав у книзі «Там, де Дністер круто в’ється» наш земляк Василь Верига. Українська влада в Заліщиках встановилася 3 листопада 1918 року. Членами військового комітету у Львові були наші земляки:
Іван – Теодор Рудницький із Торського, сотник УГА, Василь Бараник (м. Заліщики) – хорунжий УГА, референт преси секретаріату військових справ УГА , Український державний повітовий комісар у Товстому, а пізніше в Борщеві. Слід згадати державних повітових комісарів в Заліщиках: Івановича, Григорія Юрійчука, Олександра Українця, урядовця комісаріату Романа Коцика з Хмелеви, Степана Фірманюка, писаря повітової станційної команди. Відзначився також сотник УГА – Яків Гандзюк з Іване-Золотого.

Ведучий 3:
На початку червня 1919 року в Заліщиках перебував уряд ЗУНР, а в Товстому – штаб Начальної команди УГА. 9 червня в Заліщиках проголошено диктатором Євгена Петрушевича. Серед імен учасників національно – визвольних змагань – М.Гайворонський – візитатор оркестрів при УГА, Осип Маковей - директор семінарії та інші.

Ведучий 4:
«Революція 1917-1920 роки стала для України великою гранню і межевим каменем майбутнього. Найбільшим скарбом, який внесла українська нація з 1917-1920 років є духовна суверенність…
Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться ніяких уже фізичних ударів. З почуттям вищого благословення на чолі, назавжди рішена на свойому шляху, в революції народжена, сучасна Україна спокійним ликом зустрічає негоду і бурі, знаючи, що вони розвіються, а вона буде», - так написав про цю подію відомий український поет, політичний діяч Олег Ольжич.

Пісня «Ой у полі три дороги биті» Виконує ……………………………………………………..

Ведучий 1: 
Листопадовий зрив це не вузько – галицьке явище. Широко розгорнена українсько-польська війна, це всеукраїнська історична ідея, якої традиція жива й закріплена в славній історії козаччини, у величавих подіях і славних походах Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетської Польщі, яка в страшний спосіб гнобила український народ.

Ведучий 2:
Листопадова революція – це був предвступний крок до проголошеної три місяці пізніше, 22 січня 1919 року, урочисто на Софіївській площі в Києві Соборності всіх українських земель в одну велику українську державу. В історичному акті соборності й державного об’єднання українських земель ідея Листопадового зриву знайшла своє всеукраїнське завершення.

Пісня: «Повіяв вітер степовий». Виконує ……………………………………………..

Учасники заходу вшановують пам'ять борців за волю України хвилиною мовчання.

Бібліографічний огляд літератури проводить _____________

Ведучий 1:
Минають роки…1-й листопад 1918 року належить історії. Нині – він чарівний спогад, наче прекрасний сон, що приснився нашому народові. Пролинуть ще десятки літ і тільки сивоголові старці будуть розказувати внукам про найкращий день історії Галичини, про день, коли над вежами города-князя Львова замаяли синьо-жовті прапори.

Ведучий 3:
Живи та міцній, Українська Державо! –
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.

Ведучий 4:
Боролись ми довго за волю, за право,
Щоб нині твій час, Україно, настав.
Живи та міцній, наша юна Державо,
У дружньому колі свобідних держав. 

Учасники заходу виконують Гімн «Ще не вмерла Україна».