дистанційне навчання

Всесвітня історія

6 клас

7 клас

           Народження середньовічної Європи. Людина в середньовіччі.

Варіант 1

1.У якому році виникло Франкське королівство?

2.Коли була укладена Верденська угода?

3.Які хронологічні межі внутрішньої колонізації Європи?

4.Хто очолив франків у битві біля міста Пуассон?

5.Як називалися судові звичаї франків, які були записані на початку VІ ст..?

6.Що таке бенефіцій?

7.Хто очолював військо Франкської держави в битві біля Пуатьє?

8.Початок утворення яких трьох майбутніх європейських країн заклав Верденський

    договір?

9.Як називали значне поширення будь-якої інфекційної хвороби?

10.Кого називали «ліниві королі»?

Варіант 2

1.Коли відбулася битва біля Пуатьє?

2.У якому році утворилася Франкська імперія?

3.Хто такі варвари?

4.Біля якого міста франки в 486 році розгромили останнього римського намісника, який             

    управляв Галлією?

5.Початок якій династії поклав Хлодвіг?

6.Що таке феод?

7.Яку династію заснував Піпін Короткий?

8.Як звали правителя Франкської імперії, що здійснив понад 50 походів на сусідні країни?

9.Як називався загальний вигляд місцевості?

10.Що таке міграція?

Середньовічне європейське суспільство. Держава в середньовічній Європі.

Варіант 1.

1.До якого часу відносять перше оформлення васалітету (реформи Карла Мартелла)?

2.Хто такий сеньйор?

3.Як називалася доба, коли панівне становище в середньовічному суспільстві займали великі землевласники-феодали?

4.Що таке монархія?

5.Що являв собою «Божий суд»?

6.За рахунок чого жили дворяни?

7.Яким був склад стану «тих, що моляться»?

8.Яким був склад стану «тих, що працюють»?

9.Як розподілялися обов’язки між чоловіком і дружиною?

10.Що таке станова монархія?

Варіант 2.

1.До якого часу відносять появу «Зводу цивільного права», «Зводу церковного права»?

2.Що таке васалітет?

3.Як називалися великі групи людей, які відрізняються своїми правами та обов’язками?

4.Хто такі дворяни?

5.Що таке парламент?

6.Як називався розпад держави на окремі незалежні князівства?

7.Яким був склад стану «тих, що воюють»?

8.Який шлюб уважався законним?

9.Чи існувало рівноправ’я між чоловіком і жінкою?

10.Яку справу дворяни вважали гідною для себе?

Європейське середньовічне місто. Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі.

Варіант 1.

1.У який період у Європі відроджуються старі та виникають нові міста?

2.Коли зявляються перші механічні годинники, вогнепальна зброя?

3.Чому основну масу населення міст складали ремісники й торговці?

4.Де засідав магістрат?

5.Що таке комунальний рух?

6.Із якою метою виникали цехи?

7.Хто такі лихварі?

8.Як називається господарство, при якому продукти праці виробляються тільки для задоволення потреб господаря, а не для продажу?

9.Які види зброї використовувалися в середньовічній Європі?

10.Із якою метою деякі королі навіть видавали «закони проти розкоші»?

Варіант 2.

1.У який час у містах виникають перші комуни?

2.Коли почали використовувати вертикальний ткацький верстат?

3.Як укріплювалися міста?

4.Що таке магістрат?

5.Хто такі міняйли?

6.Як називалися міські купецькі союзи?

7.Які винаходи в техніці були притаманні Середньовіччю?

8.Які основні види транспорту використовувалися в Середньовіччі?

9.Чи погоджуєтеся ви з тим, що на початок ХІІ ст.. одяг остаточно набув «ознак статі»?

10.Яка їжа була найбільш уживаною?

Релігія та церква в середньовічній Європі в V-XI,    XIV-XV ст.

Варіант 1.

1.У якому році була утворена Папська держава?

2.Коли відбувся Перший хрестовий похід?

3.Коли відбувалися Альбігойські війни?

4.Як називали голову християнської католицької церкви?

5.Що таке хрестові походи?

6.Що означає вислів «іти до Каносси»?

7.Яке ім'я мав Папа Римський, що виступив у Клермоні із закликом до визволення Святої Землі з-під влади невірних?

8.Які духовні рицарські ордени були створені в цей час?

9.Як називався церковний суд?

10.Що таке симонія?

Варіант 2.

1.У якому році відбувся перший церковний розкол?

2.Коли відбувся восьмий хрестовий похід?

3.Які роки «авіньйонського полону Пап»?

4.Що таке монастир?

5.Як називали голову християнської православної церкви?

6.Хто такий кардинал?

7.Яке ім'я мав Папа Римський, що заборонив інвеституру єпископів?

8.Із якою метою створювалися духовні рицарські ордени?

9.Що вам відомо про Папу Римського Інокентія ІІІ?

10.Як ви розумієте вислів «авіньйонський полон»?

Середньовічна культура Західної Європи

Варіант 1.

1.Які роки життя Франческо Петрарки?

2.У якому році вийшла перша книга Йогана Гуттенберга?

3.Де виникли перші університети?

4.Що вам відомо про Роджена Бекона?

5.В основу якого роману було покладено кельтський епос про короля Артура та його рицарів Круглого столу?

6.Для якого періоду був характерний готичний стиль?

7.Що таке вітражі?

8.Хто такі трубадури?

9.Як називалися студентські гуртожитки?

10.Кого називали вагантами?

Варіант 2.

1.Які роки життя Джованні Боккаччо?

2.Що таке схоластика?

3.Як звали одного з ранніх представників схоластів?

4.Чим прославився Марко Поло?

5.Які твори героїчного епосу Середньовіччя вам відомі?

6.Яке відкриття зробив Йоган Гуттенберг у середині XV ст..?

7.Для якого періоду був характерний романський стиль?

8.Як називався період, який знаменував перехід від середньовічної культури до культури Нового часу?

9.Які характерні риси готичного стилю?

10.Чим займалася алхімія?

Візантійська імперія

Варіант 1.

1.У якому році виникла Візантія?

2.Який період уважають «золотою добою» Візантії?

3.Коли правила династія Палеологів?

4.Яке місто було столицею Візантії?

5.За якого правителя Візантія досягла своєї могутності?

6.Хто така Феодора?

7.Що являв собою «Кодекс Юстиніана»?

8.Що означала зміна титула «імператор» (латинський титул) на «велисевс» (грецький титул)?

9.Хто був першим правителем Ісаврійської династії?

10.За що Василій ІІ дістав прізвисько «Болгаробоєць»?

Варіант 2.

1.У який час відбувалися напади слов'ян на арабів?

2.Коли правила династія Комнінів?

3.У якому році Константинополь був захоплений хрестоносцями?

4.У якому році загинула Візантійська імперія?

5.Які території ввійшли до складу Візантії після розпаду Римської імперії?

6.Хто такі ромеї?

7.Якою була зовнішня політика Юстиніана?

8.Що таке іконоборство?

9.Яка династія правила Візантійською імперією під час «золотої доби»?

10.Хто такий Лев Математик?

 Арабський халіфат

Варіант 1.

1.Від якого року починається мусульманське літочислення?

2.Які хронологічні межі халіфату Аббасидів?

3.Що таке іслам?

4.Який храм був головним святилищем мусульман?

5.За яких обставин центр політичного життя арабів перемістився до Сирії, до міста Дамаск?

6.Хто такі мусульмани?

7.Як називаються правила поведінки, розроблені юристами на основі Корану?

8.Чого досягли араби в галузі хімії?

9.Що таке мінарет?

10.Коли відбувається поступовий занепад і розпад Арабського халіфату?

Варіант 2.

1.У якому роцї відбулося об'єднання арабів?

2.Які хронологічні межі халіфату Омейядів?

3.Чим займалися бедуїни?

4.Хто був засновником ісламу?

5.Яка династія прийшла на зміну Омейядів?

6.Як називається священна книга мусульман?

7.Хто автор трактату «Канон медичної науки»?

8.Чого досягли араби в галузі математики?

9.Як називався мусульманський храм?

10.Які видатні пам’ятки мусульманської літератури вам відомі?

Скандинавія

Варіант 1.

1.До якого року відносять першу згадку про норманів?

2.Коли відбулося відкриття Північної Америки?

3.Хто такі вікінги?

4.Як називалися особливі знаки або літери в скандинавських народів?

5.Що таке саги?

6.Хто очолив боротьбу англо-саксів проти данців?

7.Які наслідки мала військова реформа Альфреда Великого?

8.Де вікінги розв’язували всі важливі питання?

9.Хто з правителів був одночасно королем Англії, Данії та Норвегії?

10.Які королівства утворилися в скандинавських країнах у Х-ХІ ст..?

Варіант 2.

1.До якого року відносять початок заселення норманами Ісландії?

2.Коли відбулося відкриття Гренландії?

3.У якому році відбулося нормандське завоювання Англії?

4.Хто такі скальди?

5.Ким із норманів була відкрита Гренландія?

6.Який зміст мала військова реформа короля Альфреда Великого?

7.Яких скандинавських богів ви знаєте?

8.Кому належала роль лідера серед скандинавських країн?

9.Який період називають «добою вікінгів»?

10.Хто такий ярл?

Англія

Варіант 1.

1.У якому році відбулося об'єднання Англії?

2.Коли була підписана «Велика хартія вольностей»?

3. У якому році відбулося повстання Уота Тайлера?

4.Що таке парламент?

5.Як звали короля, який у 829 р. обєднав під своєю владою всі анло-саксонські королівства?

6.Яку політику проводив Канун Великий в Англії?

7.Хто з правителів був засновником династії Плантагенетів?

8.На які дві палати розділився англійський парламент у XIV ст..?

9.Чим займався англійський парламент?

10.Скільки років тривала війна Червоної та Білої троянд?

Варіант 2.

1.У якому році Англія була захоплена Вільгельмом Завойовником?

2.Коли відбулося перше засідання парламенту?

3.Коли відбувалася війна Червоної та Білої Троянд?

4.Які германські племена вторглися в середині V ст..в Британію?

5.Що вам відомо про Альфреда Великого?

6.Хто такі шерифи?

7.Яку книгу назвали «Книгою страшного суду»?

8.Які реформи були проведені Генріхом ІІ Плантагенетом?

9.Хто з правителів був змушений підписати «Велику хартію вольностей»?

10.Ким був запроваджений парламент в Англії?

Німеччина

Варіант 1

1.У якому році утворено Німецьке королівство?

2.Коли утворився Швейцарський союз («Вічний союз»)?

3.Хто був першим правителем Німецького королівства?

4.Який правитель був коронований Папою Римським?

5.За якого правителя відбувається значне посилення Німецької імперії?

6.Який правитель здійснив кілька військових походів до Італії?

7.Що являв собою Орден мечоносців?

8.Що таке булла?

9.Що означає вислів «піти до Каносси»?

10.Що являв собою Швейцарський союз?

Варіант 2

1.У якому році була утворена Священна Римська імперія?

2.Коли була видана «Золота булла»?

3.Набіги яких племен кінця ІХ ст.. стали справжнім лихом для Німецького королівства?

4.Яким правителем були розбиті мадяри в 955 р. поблизу міста Аугсбург?

5.У чому полягала суть конфлікту між імператором Генріхом ІV і Папою Римським Генріхом VII?

6.За яких умов до влади в Німеччині прийшла династія Штауфенів?

7.Що являв собою Німецький (Тевтонський) орден?

8.Хто такі курфюрсти?

9.У чому полягала сутність «Золотої булли»?

10.Як називалися збори представників місцевого дворянства, духівництва й городян, що скликалися в низці князівств?

Країни басейну Середземномор’я

Варіант 1

1.У якому році виникло Іспанське королівство?

2.У якому році була припинена Реконкіста?

3.Як управлялися міста Італії на межі ХІ-ХІІ ст..?

4.Яким було управління у Венеції?

5.Кого підтримували гвельфи?

6.Як християни називали арабів і берберів (корінних жителів Північної Африки, що прийняли іслам)?

7.Що таке Реконкіста?

8.Що вам відомо про Лоренцо Пишного (Медичі)?

9.У результаті чого виникло Іспанське королівство?

10.Де і коли виникли органи станового представництва - кортеси?

Варіант 2

1.У якому році був виданий указ про хрещення маврів та євреїв?

2.Які італійські міста перетворилися на середньовічні держави європейського значення?

3.Кого підтримували гібеліни?

4.Де виникла Папська область?

5.Що таке «Сицилійська вечерня»?

6.Яка частина Італії називалася Неаполітанським королівством?

7.Скільки тривав період Реконкісти?

8.Що вам відомо про Леонардо Пишного (Медичі)?

9.Який рід прийшов до влади у Флоренції в XV ст..?

10.Хто проголосив себе правителем Сицилії в середині ХІІІ ст.. після тривалої боротьби?

Центральна і Східна Європа

Варіант 1

1.До якого року відносять розробку словянського алфавіту?

2.Коли була укладена Кревська унія?

3.У якому році був страчений Ян Гус?

4.Коли Чехія ввійшла до складу Австрії?

5.Що змусило моравського князя Ростислава шукати підтримки у Візантії?

6.Що вимагали чашники?

7.Хто був вождем таборитів?

8.Який польський князь заснував династію Пястів і ввів у країні католицтво?

9.Що вам відомо про литовського князя Ягайла?

10.Кого розгромили Ягайло й Вітовт під Грюнвальдом у 1410 р.?

Варіант 2

1.Коли виникла Угорська держава?

2.У якому році відбулася Грюнвальдська битва?

3.Які хронологічні межі Гуситських війн?

4.Коли Угорщина втратила незалежність?

5.Чим прославилися брати Кирило й Мефодій?

6.Яке князівство утворилося на початку Х ст.. з частини Великооравської держави?

7.Проти кого виступив Ян Гус?

8.Що вимагали таборити?

9.Хто був засновником Угорської держави?

10.Що вам відомо про Мін довга?

Північно – Східна Русь

Варіант 1

1.До якого року відносять першу згадку про Москву?

2.У якому році монголи вторглися на руські землі?

3.Коли відбулося Льодове побоїще?

4.Чому центр економічного й політичного життя поступово переміщався на Схід?

5.Що вам відомо про Всеволода Велике Гніздо?

6.Що таке віче?

7.Яку посаду мала людина, що була головою новгородського уряду?

8.За що князя Олександра прозвали Невським?

9.У яких випадках віче запрошувало в Новгород князя разом із дружиною?

10.Хто вважався в Новгороді головою держави й церкви?

Варіант 2

1.У якому році війська Андрія Боголюбського пограбували Київ?

2.Коли відбулася Невська битва?

3. Що вам відомо про Юрія Долгорукого?

4.До якого міста переніс князівський престол Андрій Боголюбський?

5.За яких умов виникла Новгородська боярська республіка?

6.Хто такий тисяцький?

7.За що монголо-татари назвали Козельськ «злим містом»?

8.Чому битва на Чудському озері дістала назву «Льодове побоїще»?

9.Які питання розв’язувалися на віче?

10.Що таке ярлик?

Утворення та зміцнення Московської держави

Варіант 1

1.У якому році відбулося «стояння» на річці Угрі?

2.Коли був виданий «Судебник»?

3.За що князя Івана Даниловича прозвали « Калита»?

4.Ким було очолене руське військо в битві на Куликовому полі?

5.Чим закінчився поєдинок між руським ченцем Пересвєтом і ординцем Челубеєм?

6.Як ви розумієте вислів «стояння на річці Угрі»?

7.Що таке «Судебник»?

8.На чому писали книги?

9.У якому творі описана подорож тверського купця Афанасія Нікітіна?

10.Чи погоджуєтеся ви з тим, що наприкінці XV ст.. в Москві почали формуватися органи центрального управління?

Варіант 2

1.Коли відбулася Куликовська битва?

2.Хто з князів умовив переїхати митрополита з Володимира до Москви?

3.Ким було очолене ординське військо в битві на Куликовому полі?

4.За часів правління якого князя Новгород визнав залежність від Московського князівства?

5.Що вам відомо про Софію Палеолог?

6.Що таке «Юріїв день»?

7.Як називався вищий державний орган Руської держави від XIV ст..?

8.Хто є автором ікони «Трійця»?

9.У якому творі Куликовська битва порівнюється з битвою київського князя Ігоря Святославина з половцями в 1185 р.?

10.Яким був герб Московської держави за Івана ІІІ ?

Туреччина

Варіант 1

1.До якого часу відносять появу турків-сельджуків?

2.Коли турки розгромили хрестоносців під Нікополем?

3.У якому році впав Константинополь?

4.Хто такі яничари?

5.За що Боязіда І прозвали «Блискавичним»?

6.Чого прагнув Тимур (Темерлан)?

7.Який султан наказав уночі перетягти 80 своїх кораблів у Золотий Ріг суходолом?

8.Що таке «Канун»?

9.Під час яких подій Візантійська імперія припинила своє існування?

10.Які дві армії зустрілися в битві на Косовому полі?

Варіант 2

1.У якому році відбулася битва на Косовому полі?

2.Коли відбувся розгром турків армією Та мерлана під Анкарою?

3.Хто такий султан?

4.Як звали вождя племені, що дістав від правителя Сельджуцького султанату титул князя та здобув незалежність?

5.Хто вбив султана Мурада І в битві на Косовому полі?

6.Що таке Порта?

7.Хто такий халіф?

8.Яке місто стало столицею Османської імперії?

9.Яка імперія утворилася на уламках зруйнованої Візантії?

10.За наказом якого султана в Стамбулі відкривалися школи (медресе)?

Індія

Варіант 1

1.Коли відбувся розпад імперії Гуптів?

2.У якому році відбувся похід Тимура до Індії?

3.Хто з індійських правителів обєднав Північну Індію та заснував у басейні річки Ганга державу Гуптів?

4.Яка релігія була офіційною в Делійському султанаті?

5.Чому в Індії тіла померлих спалювали?

6.Який всесвітньо відомий мавзолей був збудований у місті Агрі?

7. Хто такий Арябхата?

8.Якого розвитку досягла астрономія в Індії?

9.Як звали правителя Самарканда із Середньої Азії, що завдав остаточного удару Делійському султанату?

10.У якому році Бабур вторгся в Індію?

Варіант 2

1.Які хронологічні межі існування Делійського султанату?

2.У якому році була заснована імперія Моголів?

3.Які племена вторглися в середині V ст.. в державу Гуптів?

4.Що являла собою сільська община?

5.Які головні боги індуїзму?

6.Якого розвитку досягла математика в Індії?

7. У яких творах автори прославляли воєнні походи своїх князів?

8. Як називали князів в Індії?

9.У якому місті перебувала столиця Делійського султанату?

10.За часів правління якого султана було здобуто вирішальні перемоги над монголами?

Китай

Варіант 1

1.Які хронологічні межі правління династії Сун?

2.Які хронологічні межі правління династії Мін?

3.Коли була видана перша друкована газета?

4.Що мали зробити чиновники, щоб отримати посаду?

5.Скільки років правила Китаєм династія Тан?

6.Яке місто зробили монголо-татари своєю столицею?

7.У чому полягала суть нової системи управління, запровадженої Чжу Юаньчжан?

8.Як називалася газета, яка видавалася в Китаї у VIII ст.. щоденно?

9.Які найбільш відомі китайські поети?

10.В епоху якої династії було винайдено порцеляну?

Варіант 2

1.Які хронологічні межі правління династії Тан?

2.Які хронологічні межі правління династії Юань?

3.Коли була відкрита Академія наук?

4.Хто очолив селянське військо під час повстання, яке почалося у 874 р.?

5.Який період в історії Китаю називають «п’ятьма династіями та десятьма царствами»?

6.Хто в Китаї вважається засновником династії Мін?

7.Який імператор назвав період свого правління «Вічною радістю» (Юнле)?

8.Що таке ксилографія?

9.Що таке пагоди?

10.Як називалося в Китаї вміння гарно писати ієрогліфами?

8 клас

Відкриття європейців

Варіант 1

1.Що означає поняття «Великі географічні відкриття»?

2.Який мореплавець відкрив морський шлях до Індії?

3.У якому році відбулося відкриття Америки?

4.Який мореплавець здійснив першу навколосвітню подорож?

5.У якій країні було організовано експедицію Христофора Колумба?

6.Які назви мали три кораблі, на яких екіпаж Христофора Колумба 3 серпня 1492 року вирушив на пошуки західного шляху до Індії?

7.У яких роках було здійснено перше навколосвітнє плавання?

8.Яке місце проживання індійського народу майя?

9.Якими були досягнення ацтеків у науці?

10.Яку назву мала держава інків, що виникла у ХІІ ст..?

Варіант 2

1.У чому полягають передумови Великих географічних відкриттів?

2.Що означає поняття «колонія»?

3.Який мореплавець першим доплив до крайнього півдня Африки?

4.У якому році було відкрито морський шлях до Індії?

5.У якій країні народився Христофор Колумб?

6.Ім’ям якого мореплавця було названо Америку?

7.Яка протока була відкрита під час навколосвітньої подорожі?

8.Яку назву мала столиця країни ацтеків?

9.Який вид письма був розвинений в інків?

10.Які культури вирощували племена майя?

9 клас

Історичний тренінг

Тема І:  Велика Французька революція кінця XVIII ст. Європа у період Наполеонівських воєн.

Диктант №1 

1.     Назвіть не менше трьох французьких просвітителів, ідеї яких стали ідеологічними передумовами революції.

2.     У Франції революція спалахнула за правління короля ... .

3.     Генеральні штати було скликано ... .

4.     Початком революції вважається ... .

5.     Засідання Установчих зборів 4 серпня 1789 р. ввійшло в історію під назвою... .

6.     Абат Сійєса став відомим тим, що ... .

7.     Першу конституцію Франції було прийнято ... року.

8.     Лідерами якобінців стали  ... .

9.     Вирішальна битва між російською і французькою арміями під час походу Наполеона до Росії відбулася ... (де?).

10.   Антифранцузьких коаліцій протягом 1791–1815 рр. було утворено ... .

11.   Наполеон головним здобутком періоду свого правління вважав ... .

12.   Четверту конституцію Франції було прийнято ... .

     Диктант №2 

1.     Проголошенню Франції республікою передувало (а) ... .

2.     Першу перемогу революційна армія здобула біля ... .

3.     Пісня, що згодом стала державним гімном Франції, називалась ... .

4.     Короля Людовіка ХVІ було страчено ... .

5.     Вищий орган влади за якобінської диктатури — ... .

6.     Центром роялістського руху був департамент Франції ... .

7.     Якобінці прийшли до влади в результаті ... .

8.     У Франції, згідно з першою конституцією, була встановлена ... (форма правління).

9.     На французькому престолі після поразки Наполеона І була відновлена династія ... .

10.   Комплектування армії Наполеона відбувалось:

               А) шляхом рекрутських наборів;

               Б) призивом на основі загальної військової повинності.

11.   Битва, під час якої франко-іспанський флот був розгромлений англійським із командувачем адміралом Нельсоном на чолі, називається ... .

12.   “Континентальну блокаду” Наполеон організував проти ... .

    

Диктант №3 

1.     Режим, що існував у Франції напередодні революції, називався ... .

2.     Початком революції вважається взяття озброєним народом фортеці ... .

3.     Що було раніше?

               А) взяття Бастилії;

               Б) прийняття Декларації прав людини і громадянина.

4.     Французька революція завершилася ... року.

5.     прихильники відновлення монархії називалися ... .

6.     у боротьбі зі своїми противниками якобінці застосовували ... (метод).

7.     Лідером якобінців  за часів якобінської диктатури був ... .

8.     Третю конституцію Франції було прийнято в ... році.

9.     Вкажіть назви п’яти держав, утворених Наполеоном І.

10.   Єгипетський похід французької армії очолив ... .

11.   Похід в Росію Наполеон здійснив у ... році.

12. Тільзитський мир було укладено між ... .

     Диктант №4 

1.     Ставлення якобінців до католицької церкви було ... .

               А) позитивним;                                        Б) негативним.

2.     Викресліть зайве. Ремісники, велика буржуазія, збідніле дворянство, наймані робітники.

3.     Людовік ХVІ скликав Генеральні штати з метою ... .

4.     Загальнонаціональною метою французької революції кінця ХVІІІ ст.
було ... .

5.     Установчі збори за конституцією замінив законодавчий орган ... .

6.     Головне гасло французької революції кінця ХVІІІ ст. – ... .

7.     Гасло “Революція в небезпеці!” було проголошено в … році.

8.     “Санкюлотами” називали ... .

9.     Яким було ставлення Наполеона до емігрантів?

А) він продовжував їх переслідувати;

               Б) сприяв їхньому поверненню.

10.   В історію під назвою “Битва народів”  увійшла ... .

11. Перемога у битві під Аустерліцом дісталась ... .

               А) французам;

               Б) військам антифранцузької коаліції.

12. Делегацію Франції на Віденському конгресі очолював ... .

     Диктант №5 

1.     “Змову рівних” очолював ... .

2.     У роки революції було прийнято ... конституцій.

3.     Напередодні революції не сплачували податків ... .

4.     “Культ розуму” прагнув запровадити … .

5.     До складу Директорії входило ... .

6.     Народний похід на Версаль 5 жовтня 1789 р. був зумовлений … .

7.     До складу Франції в результаті революційних війн увійшли ... .

8.     Кого було страчено раніше?

               А) Дантона;                                   Б) Робесп’єра.

9.     Три  найвідоміші французькі генерали періоду наполеонівських війн — ... .

10.   Всенародна партизанська війна проти французького поневолення роз­горнулася в ... (країна).

11. Вперше Наполеона  було ув’язнено на острові ... .

12.   Останньою в житті Наполеона стала битва ... .

     Диктант №6 

1.     Корсиканець. Бригадний генерал у революційній армії. Командир армії за Директорії. Перший консул — ... .

2.     Маркіз. Герой війни за незалежність США. Фельдмаршал. Командувач Національної гвардії в роки французької революції кінця ХVІІІ ст. — ... .

3.     Лідер якобінців, видавець газети “Друг народу” — ... .

4.     Лідер “скажених” — ... .

5.     Один з лідерів якобінців, який виступив з ідеєю, що революційну диктатуру слід припинити. Один з найкращих ораторів. Був стра­че­ний — ... .

6.     Французький революціонер, керівник руху “Змова в ім’я рівності” — ... .

7.     Аристократка, яка вбила Ж.П. Марата, — ... .

8.     Англійський адмірал, який завдав поразки французькому флоту біля Абукіра і Трафальгара, – це ... .

9.     Французька армія, що у 1812 р. здійснила похід у Росію, називалася ... .

10.   Наполеон на польських землях, відібраних у Пруссії та Австрії,
утворив ... .

11.   Період правління Наполеона між втечею з о. Ельба і битвою при Ватерлоо увійшов в історію під назвою ...

12.   За часів Наполеона Бонапарта Франція була проголошена імперією у ... році.

 

Диктант №7.

1.     Генеральні штати спочатку були проголошені ... .

               А) Національними зборами;

               Б) Установчими зборами.

2. Проголошення Франції республікою відбулось ... .

3.     Декларація прав людини і громадянина була проголошена … року.

4.         Виконавчу владу в період якобінської диктатури здійснював ... (орган).

5.         Переворот 27 липня 1794 р. називається термідоріанським, тому що … .

6.         Якобінці замість релігії прагнули запровадити культ ... .

7.         Роялісти — це … .

8.     Національним святом Франції стало ... .

9.     Н. Тюрго і Ж. Неккер — це … .

10.   Континентальна блокада була оголошена Наполеоном у … році.

11. Наполеон помер ... .

12. Віденський конгрес відбувся у ... році.

Диктант №8.

1.      Ідеолог третього стану. Абат. Активний діяч на початку революції — ... .

2.      Один із просвітників. Філософ, поет, публіцист — ... .

3.      Граф. Депутат Генеральних штатів. Палкий прихильник обмеження абсолютної влади короля. Один з лідерів на початку революції — ... .

4.      У битві при Вальмі французька армія змусила відступити:

         А) прусську армію;                                               Б) австрійську армію.

5. Термідоріанським називали період революції ... .

6. Якобінську диктатуру було повалено ... .

7. До першої антифранцузької коаліції  входили ... .

8. Головними політичними суперниками якобінців були ... .

9. З німецьких держав Наполеон створив … .

10. Свої територіальні володіння в результаті рішень Віденського конгресу збільшили ... .

11. Священний союз утворився у … році.

12. Чи було досягнуто своєї мети континентальною блокадою?

               А) так;                                            Б) ні.

Диктант №9.

1.      “Скаженими” називали …

2.      Ж.П. Марат належав до ... .

         А) якобінців;                                              Б) жирондистів.

3. Назва якобінського клубу походить від … .

4. Лідер якобінців. Очолював Комітет громадського порятунку. Фактично встановив одноосібну диктатуру. В результаті термідоріанського перевороту був позбавлений влади, заарештований і страчений — ... .

5. Друга антифранцузька коаліція утворилася ... .

6. Пристрій, винайдений напередодні революції для страти злочинців через відтинання голови, називався ...

7. Першу антифранцузьку коаліцію сформували такі країни ... .

8. Центром роялістської контрреволюції стала провінція ... .

9. На Віденському конгресі Францію представляв ... .

 10.  Чи була захоплена Москва під час походу Наполеона в Росію?

         А) так;                   Б) ні.

11.  З Папою Римським Пієм VІІ Наполеон Бонапарт уклав конкордат, згідно з яким … .

12.  За Наполеона Бонапарта було запроваджено ... (грошову одиницю).

Тема. Європа в добу революцій 1848-1849 рр.

Європа після Віденського конгресу. Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Франція у період Реставрації. Суспільно-політичні течії і рухи.

Диктант №10 

1.     Головні політичні партії Англії першої половини ХІХ ст. — ... і ... .

2.     Першу парламентську реформу було здійснено в ... році.

3.     Період в історії  Італії з кінця ХVІІІ ст. до 1870 р. називається ... .

4.     Виступ декабристів у Петербурзі стався ... року.

5.     Липнева революція у Франції відбулась у ... році.

6.     Період в історії Франції з 1815 р. до 1830 р. називається ... .

7.     Митний союз, що об’єднував 18 німецьких держав, було створено
в ... році.

8.     Провідником національного руху в Німеччині у першій половині ХІХ ст. став ... .

9.     Чартистський рух в Англії започатковано ... року.

10.   Чартисти до парламенту передали ... петицій.

11.   Представниками слов’янофільської течії в суспільно-політичному русі Росії були ... .

12.   Кріпосницькі відносини в період 1815-1847 рр. панували ... .

               А) у Франції;          Б) в Великій Британії;          В) в Росії.

     Диктант №11 

1.         До Священного Союзу входили... .

2.     Центром масових збройних виступів робітників у 30-их роках ХІХ ст. у Франції стало місто ... .

3.     Головною метою чартистського руху було ... .

4.     Першою індустріальною країною світу стала ... (країна).

5.     Період правління Луї-Філіппа Орлеанського отримав назву ... .

6.  Течія в суспільно-політичній думці Росії, що сповідувала західний шлях розвитку країни, називається ... .

7.     Чартистський рух очолював ... .

8.     До складу Австрійської імперії за рішенням Віденського конгресу уві­йшли ... (області Італії).

9.     У першій половині ХІХ ст. в Росії правили ... (царі).

10.   Лідером загальноіталійської організації “Молода Італія” був ... .

11.   Чартистський рух завершився ... .

               А) перемогою;                                           Б) поразкою.

12.   О. Герцен і М. Огарьов були представниками … .

     Диктант №12

1.     У Франції династію Бурбонів остаточно було повалено ... .

2.     Революційні методи розвитку суспільства на шляху модернізації переважали в ... (країні).

3.     Найбільшої могутності Англія досягла за часів правління королеви ... .

4.     В Італії, згідно з рішеннями Віденського конгресу, було створено ... держав.

5.     Революційні виступи у Італії у 20-30-их роках ХІХ ст. завершилися ... .

               А) перемогою;                                           Б) поразкою.

6.     В Англії промислова революція завершилась ... .

7.     Національно-революційну організацію “Молода Німеччина” було створено в ... році.

8.     Луддити головним винуватцем скрутного становища робітників вважа­ли ... .

9.     Назвіть не менше двох лідерів декабристського руху в Росії.

10.   Течія в суспільно-політичній думці Росії, що сповідувала особливий, відмінний від інших країн, шлях розвитку Росії, — це ... .

11.   Французькими соціалістами-утопістами були... . (назвіть їхні імена).

12.   Конституція Франції у період правління Людовіка ХVІІІ мала назву ... .

«Весна народів».

Диктант №13

1.     “Весну народів” започаткували революційні події в ... .

2.     Результатом революції 1848 р. у Франції стало проголошення... .

3.     Поштовхом до червневого повстання робітників Парижа стало ... .

4.     Придушенням повстання робітників Парижа керував генерал ... .

5.     Першим президентом Другої республіки у Франції став ... .

6.     Головною метою революції 1848-1849 рр. в Німеччині було (-а) ... .

7.     Революцію в Італії започаткувала ... .

8.     До складу Австрійської імперії входили  області Італії ... .

9.     Другу імперію у Франції було встановлено у... р.

10.   Незалежність Угорщини було проголошено ... .

11.   Загальнонімецький парламент, що виник в роки революції, знаходився в ... .

12.   Останнім вогнищем революції в Італії було місто … .

     Диктант №14

1.     В результаті Лютневої революції 1848 р. у Франції було повалено династію ... .

2.     Головною метою революції в Італії було (-а) ... .

3.     Революцію в Італії започаткувала ... .

4.     В результаті революції 1848-1849 рр. кріпацтво було скасовано в ... .

5.     Революції 1848–1849 рр.

               А) зазнали поразки;                                              Б) завершились перемогою.

6.     Революція в Австрійській імперії почалася ... року.

7.     Лідером революції в Угорщині був ... .

8.      Головна мета революції в Німеччині — ... .

9.     Революція 1848-1849 рр. в Німеччині  отримала назву ... .

               А) лютневої;                                  Б) березневої;

                                      В) червневої.

10.   Конституцію Другої республіки у Франції було затверджено ... року.

11.   Чи брав Дж. Гарібальді участь у революційних подіях 1848-1849 рр.?

               А) так;                                 Б) ні.

12.   Імператором Австрійської імперії в період революції 1848-1849 рр.
був ... .

     Диктант №15

1.     Революція в Австрійській імперії почалась ... .

2.     Керівником революції в Угорщині був … .

3.     До складу Австрійської імперії входили області Італії ... .

4.     Головною метою революції в Німеччині було … .

5.     Конституцію Другої республіки у Франції було затверджено ... року.

6.     Головною метою Лютневої революції у Франції було ... .

7.     “Жандармом Європи” називали ... (країну).

8.     Поштовхом до революційних подій в Австрії стало ... .

9.     Під час революції ... року в Австрійській імперії, у Відні, було скликано парламент.

10.   Під час революції були проголошені республіками італійські держави ... .

11.   Найвизначнішими діячами революція 1848-1849 рр. в Італії стали Дж. Мадзіні і...

12.   У придушенні революції в Італії брали участь ... (країни).

Тема. Європа й Америка  у добу об’єднання й модернізації суспільства.

Велика Британія

    Диктант №16

1.     Перша промислова виставка відбулась у ... році.

2.     Повстання сипаїв в Індії проти англійського панування відбулося ... .

3.     Провідні політичні партії Англії — ... і ... .

4.     “Тред-юніони” — це … .

5.     Другу парламентську реформу в Англії було проведено у ...р.

6.     Королевою Англії у 50-60-их роках була … .

7.     У 60-их роках ХІХ ст. лідером консервативної партії був … .

8.     Парламент прийняв закон, що дозволяв створювати профспілки, і затвер­див право на страйк у ... році.

9.     У 60-их роках ХІХ ст. лідером ліберальної партії був … .

10.   Принципи зовнішньої політики Англії — ... .

11.   Англію називали “майстернею світу” тому, що … .

12.   У 50-60-их роках ХІХ ст. Англія проводила зовнішньополітичний курс ... . 

               А) “Світової володарки”; 

               Б) ізоляції від іншого світу; 

               В) підкорення Європи.

Італія

    Диктант №17

1.     Назвіть не менше п’яти держав, що існували на Апеннінському півострові у середині ХІХ ст.

2.     Об’єднання Італії почалося навколо королівства ... .

3.         Північна частина Італії  знаходилась під владою ... .

4.     Об’єднанню Італії дала поштовх... війна.

5.     Держава, в якій правив Папа Римський, називалась ... .

6.     Створення королівства Італія було проголошено в ... році.

7.     Лідером національно-визвольного руху в Італії, який відіграв вирішальну роль в об’єднанні країни, був ... .

8.     Морська битва між італійським та австрійським флотами у 1866 р. відбулась ... (де?).

9.     Королем об’єднаної  Італії став ... .

10.   Об’єднання Італії було завершено в ... році.

11.   До складу Італії в результаті плебісциту увійшли ... (держави).

12.   Вирішальна битва між військами Неаполітанського королівства і “Тисячею” Д. Гарібальді відбулась ... (де?).

Німеччина

    Диктант №18

1.     На роль об’єднувачів Німеччини претендували ... .

2.     Вирішальну роль в об’єднанні Німеччини відіграв ... .

3.     Головним противником об’єднання Німеччини була ... .

4.     Північнонімецький союз було утворено в ... році.

5.     В результаті війни з Пруссією та Австрією Данія втратила ... .

6.     Вкажіть зайве. Меттерніхт, Бісмарк, Вільгельм І.

7.     Завершенню об’єднання Німеччини сприяла війна ... .

8.     Вирішальна битва австро-прусської війни відбулась ... (де?).

9.     Чи зазнала територіальних втрат Австрія в результаті австро-прусської війни?

               А) так;                                             Б) ні.

10.   Об’єднання Німеччини було здійснено ... .

               А) “зверху”;                                    Б) “знизу”.

11.   До складу Німецької імперії в результаті франко-прусської війни уві­йшли ...

12.   Об’єднання Німеччини відбулось під зверхністю ... .

США

Диктант №19

1.     США в першій половині ХІХ ст. захопили в Мексики ... .

2.     Міссурійського компромісу було досягнуто ... .

3.     Рабство було поширене в ... .

               А) південних штатах;                                           Б) північних штатах.

4.     Аболіціоністський рух організаційно було оформлено в ... році.

5.     Збройна боротьба між фермерами і плантаторами в штаті ...  була предтечею громадянської війни.

6.     А. Лінкольн був лідером ... партії.

7.     Два періоди громадянської війни в США — ... .

8.     Рабство у США було скасовано в ... році.

9.     Головнокомандувач армії Півночі, що згодом став президентом США, — це ... .

10.   Період в історії США з 1865 по 1877 рр. отримав назву ... .

11.   Гомстед  — це … .

12.   Промислово розвинутим був (була):

               А) Південь США;                                                  Б) Північ США.

     Диктант №20

1.     Система допомоги рабам-утікачам називалась ... .

2.     Початком громадянської війни стало захоплення форту ... .

3.     Останній наступ армії Півдня було зупинено поблизу ... .

4.     Сучасну республіканську партію США було засновано ... .

5.     Узагальнююча назва мешканців Півночі США — ... .

6.     Закон про гомстеди було прийнято у ... році.

7.     Перемогу Півночі у війні затьмарила ... .

8.     Радикальну реконструкцію Півдня було запроваджено ... .

9.     Расистська терористична організація, створена з метою боротьби з негритянським рухом, називалася ... .

10.   Масове залізничне будівництво в США розпочалося ... .

11.   Президентом Конфедерації був … .

12.   Найбільші битви громадянської війни — ... .

     Диктант №21

1.     Для США в середині ХІХ ст. найгострішою була проблема ... .

2.     Сучасну Демократичну партію США було засновано ... .

3.     Приводом до початку громадянської війни в США стало ... .

4.     Головнокомандувачем армії Півдня був ... .

5.     “Рейдом до моря” командував … .

6.     Кара на горло без суду і слідства називається … .

7.     Президентом США під час громадянської війни був … .

8.     Рух у США за ліквідацію рабства називався ... .

9.     Столицею Конфедерації південних штатів було місто … .

10.   Найвідоміша морська битва Громадянської війни США відбулась між кораблями … (назви) і ... .

11.   Територія на захід від р. Міссісіпі називається … .

12.    Реконструкція Півдня завершилась у ... році.

Англія, Італія, Німеччина, США

    Диктант №22

1.     Гарібальдійців називали ... .

               А) чорносорочечниками; 

               б) червоносорочечниками; 

               в) непереможними.

2.     Після революції 1848-1849 рр. Італія … . 

               а) здобула незалежність; 

               б) залишалась роздробленою.

3.     К. Кавур був ... .

4.     Що відбулось раніше?

               А) об’єднання Італії;

               Б) об’єднання Німеччини.

5.     Одним з лідерів революційної організації “Молода Італія” був ... .

               а) К. Кавур; 

               б) О. Альбер; 

               в) Дж. Мадзіні.

6.     Два шляхи у боротьбі за об’єднання Італії — ... .

7.     Завершенню об’єднання Італії сприяла ... (подія).

8.     Визначальною у зовнішній політиці США була доктрина... (якого президента?)

9.     Під гаслом: “Залізом і кров’ю!” здійснювалося об’єднання ... (країни).

10.   “Майстернею світу” називали ... .

11.   Найшвидше позбавилися рабства... штати.

А південні; Б північні.

12.   Вкажіть зайве. Гарібальді, Мадзіні, Кавур, Віктор-Еммануїл, Меттерніх.

Тема. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу.

Диктант №23

Тенденції  розвитку світової цивілізації у 2-ій половині ХІХ ст.

Диктант №23

1. Монополія – це...
2. Основною тенденцією економічного розвитку держав стало злиття ... і ... капіталу.
3. Основною формою монополістичних об’єднань в США став ... .
4. Наприкінці ХІХ ст. загострюється гонка... (чого?)
5. Захист власного товаровиробника шляхом накладання великого мита на іноземні товари називається ... .
6. ІІ Інтернаціонал був заснований у... році.
7.  Картель – це... .
8. У другій половині ХІХ ст. робітничий рух починає політизуватися. Утворюються перші ліві ... .
9. Суфражизм – це...
10. Однією з основних цілей суфражисток було здобуття для жінок права... .
11.    Найвизначнішими винаходами кінця ХІХ ст., які суттєво змінили людську цивілізацію, були: ...
12. У другій половині ХІХ ст. чітко виокремилися два класи: ... і ... .

Третя республіка у Франції

    Диктант №24

1.     Приводом до франко-прусської війни стало ... .

2.     Франко-прусська війна почалася ... .

3.     Французька армія разом з імператором капітулювала ... (місце).

4.     Третю республіку у Франції було проголошено ... .

5.     Першим головою уряду після повалення Другої імперії у Франції був ... .

6.     Паризька комуна проіснувала... днів.

7.     У результаті франко-прусської війни Франція втратила... .

8.     Остаточний мир між Францією та Німеччиною за результатами франко-прусської війни було укладено ... .

9.     Франція Німеччині за умовами миру мала сплатити репарацій ... .

10.   Повстання в Парижі, в результаті якого влада в місті перейшла до Ради Комуни, відбулось... року.

11.   Першим президентом Третьої республіки у Франції був … .

12.   Третя республіка була... .

               А) парламентською;

               Б) президентською.

     Диктант №25

1.     Конституцію Третьої республіки у Франції було прийнято ... .

2.     Роки “франко-німецьких тривог” — ... .

3.     Найбільші політичні партії Франції останньої чверті ХІХ ст. — ... .

4.     На початку ХХ ст. у французькій промисловості переважали ... .

               А) великі підприємства;                          

               Б) дрібні підприємства.

5.     Рантьє — це … .

6.     Гімном ІІІ Республіки стала пісня ... .

7.     Найбільші політичні скандали, що вибухнули у Франції в останній чверті ХІХ ст., — ... .

8.     Фашодський інцидент стався у... р.

9.     Входження лідера французьких соціалістів в уряд у 1899 р. назвали ... .

10.   Клемансо був лідером ... партії.

11.   Найбільші монополістичні об’єднання Франції — ... .

12.   У 1884 році Франція здобула нову колонію - ... .

Німеччина 1871–1900 рр.

    Диктант №26

1.     Створення Німецької імперії було проголошено ... (де?).

2.     Конституцію Німецької імперії було прийнято у ... році.

3.     Першим канцлером Німецької імперії став ... .

4.     Вищий законодавчий орган Німецької імперії називався ... .

5.     Політика, спрямована на боротьбу з впливом католицької церкви, називалась ... .

6.     Троїстий союз між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією було створено ... .

7.     В Африці Німеччина володіла ... .

8.     Вкажіть прізвища не менше трьох лідерів німецької соціал-демократії.

9.     “Винятковий закон проти соціалістів” було прийнято ... року.

10.   Німецьким імператором з 1888 р. був … .

11.   Політична доктрина, яка утверджувала перевагу німецької нації над іншими і доводила необхідність її панування, називалась ... .

12.   За обсягом промислового виробництва Німеччина посідала ... місце в світі.

     Диктант №27

1.     Великі землевласники в Німеччині називались ... .

2.     Союз трьох імператорів було створено ... .

3.     Три найбільші монополістичні об’єднання Німеччини — ... .

4.     На Далекому Сході Німеччина володіла ... .

5.     За конституцією Німецька імперія включала в себе … .

6.     Найбільші політичні партії Німеччини на початку ХХ ст. — ... .

7.     “Еру робітничого законодавства” в Німеччині було започатковано ... року.

8.     Політику, спрямовану проти впливу католицької церкви,  назвали... .

9.     Нижня і верхня палати парламенту Німеччини називалися ... .

10.   Об’єднання німецьких земель під зверхністю Пруссії було завершено в результаті ... війни.

11.   Найбільш промислово розвинуті райони Німеччини — ... .

12.   “Світову політику” здійснював німецький імператор ... .

Великобританія у 1870–1900 рр.

    Диктант №28

1.     Профспілки у Великобританії називаються ... .

2.     Великобританія у промисловому розвитку поступилася лідерством... (яким країнам?)

3.     Законопроект про надання самоуправління Ірландії називався ... .

4.     Вкажіть дату Другої англо-бурської війни.

5.     Боротьбу ірландського народу за незалежність очолювала партія ... .

6.     В економічній політиці ліберали відстоювали принцип ... торгівлі, а консерватори виступали за ... .

7.     Ідеологом і практиком ліберального реформізму у Великобританії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. був ... .

8.     Б. Дізраелі був представником... партії.

9.     Англійський парламент  складався з двох палат: ... і ... .

10.   Основним наслідком парламентських реформ ... р. і 1875 р. стало ... .

11.   Великобританія захопила Єгипет у... році.

12.   Основним суперником Англії в колоніальних загарбаннях до кінця ХІХ ст. була … .

США   у 1877–1900 рр.

    Диктант №29

1.     Основною формою монополістичних об’єднань США були … .

2.     У 1886 році поліція жорстоко розігнала робітничий страйк у місті... .

3.     Суть “доктрини Монро” у ... .

4.     Основу американської двопартійної системи складали … партії.

5.     Першу Трансконтинентальну залізницю було побудовано у... році.

6.     Найбільшими американськими промисловцями були: Карнегі, Гоулд, ... .

7.     У результаті іспано-американської війни США захопили території ... .

8.     Робітничий рух в США очолювала організація під назвою... .

9.     Закон Шермана було прийнято в … році.

10.   Іспано-американська війна розпочалася у ... році.

11.   США надавала перевагу невтручання у європейські справи:

А так; Б ні.

12. Суфражизм – це ... .     

Росія у другій половині ХІХ ст.

    Диктант №30

1.     У 1881 р. було вбито російського царя ... .

2.     Поштовхом до реформ в Російській імперії у другій половині ХІХ ст. стала війна ... .

3.     Кріпосне право в Росії було скасовано ... .

4.     Експансія Росії у 60-х роках ХІХ ст. була спрямована ... (куди?).

5.     Російсько-турецька війна, яка призвела до утворення незалежних держав на Балканському півострові, тривала з ... року по ... рік.

6.     Політику російського царя Олександра ІІІ можна охарактеризувати, як ... .

               А) реформи;                                   Б) контрреформи.

7.     Народницька організація, що віддавала перевагу терористичній діяльності, називалася ... .

8.     Згідно з судовою реформою в Росії запроваджувався ... .

9.     Назвіть не менше трьох лідерів народницького руху.

10.   Перелічіть реформи, проведені Олександром ІІ.

11.   В народництві існували течії ... .

12.   Монархія в Росії була ... .

               А) абсолютною;                            Б) обмеженою.

Японія

    Диктант №31

1.     Період правління імператора Мацухіто називали ... .

2.     Японо-китайська війна розпочалась ... .

3.     Японія в результаті японо-китайської війни захопила території ... .

4.     Англо-японський союз було укладено ... року.

5.     В Японії домінувала (-и) ... (форма монополістичних об’єднань).

6.     Конституцію Японії було прийнято ... .

7.     За взірець для Японії була взята конституція ... .

8.     Торговий договір між США і Японією, який «відкрив» останню, був підписаний у ... році.

9.     Привілеями в Японії користувалися ... .

10.   Верховним правителем Японії був... .

11.   Найбільші монополістичні об’єднання Японії — ... .

12.   Першою колонією Японії після завершення японо-китайської війни став острів... .

Тема. Завершення формування світових колоніальних імперій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.

   

Міжнародні відносини

Диктант №32

1.      «Союз трьох імператорів» існував протягом ... рр.

2.      До «Союзу трьох імператорів» входили такі держави: ... .

3.      Троїстий союз був сформований у ... році.

4.      До кінця ХІХ ст. найбільшим суперником Франції у колоніальних загарбань була... .

5.      Після російсько-турецької війни... рр. незалежність здобули... і... .

6.      Франко-російський військово-політичний союз був підписаний у... р.

7.      Концепція панамериканізму полягає у... .

8.      Того, Камерун, ... Південно-Західна Африка, ... Східна Африка належали ... (якій країні?).

9.       Першими війнами за колоніальний перерозподіл світу були ... .

10.   Гонка озброєнь – це... .

11.   Об’єктом японської експансії у кінці ХІХ ст. стала ця країна – ... .

12.    Наслідком іспано-американської війни було...

Африка

    Диктант №32

1.     На початку ХХ ст. не були колонізовані європейцями африканські держави ... .

2.     Ефіопію хотіла завоювати... (європейська держава).

3.     Нащадків голландських, німецьких, французьких  колоністів у Південній Африці називають ... .

4.     Англія заборонила работоргівлю в Африці у ... році.

5.     Найбільші колоніальні володіння в Африці мали ... .

6.     Лідером національно-визвольної боротьби в Судані був ... .

7.     Південно-Західна Африка належала... (якій країні?) 

8.     Найбільше повстання зулусів проти британських колонізаторів відбулось у ... році.

9.     Роки Другої англо-бурської війни ... .

10.   Найбільшою африканською колонією володіла... (яка країна?).

11.   Фашода —  назва африканського поселення — стала символом … .

12.   Повстання туарегів у Західній Африці під проводом Саморі Туре було спрямоване проти … колонізаторів

Індія і Китай

Диктант №3

1.      Ост-Індську компанію було ліквідовано у... р.

2.      Наймані колоніальні війська в Індії, які підняли повстання у 1857 р., називали... .

3.      Першою політичної організацією в Індії був ... .

4.      Першим за ліквідацію англійського колоніального правління виступив... .

5.      Друга опіумна війна тривала з... по... р.

6.      Китай воював у 1894-1895 рр. з... .(яка країна?)

7.      Боксерське повстання відбулося у ... рр.

8.      Інші держави не втручалися у повстання іхетуанів.

А так; Б ні.

9. Внаслідок війни 1894-1895 р. Китай втратив такі території: ... .

10. У 1898 р. імператрицею Китаю стала... .

11. Програму революційних реформ висунув ... .

12. Китай був розділений між великими державами на... .

Тема. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст.

Диктант №34

1.     Створення Періодичної системи хімічних елементів пов’язано з ім’ям … .

2.     Домінуючим напрямом у літературі, музиці, мистецтві у першій третині ХІХ ст. був романтизм був ... .

3.     Напрямок у мистецтві, в основі якого відображення суб’єктивного світобачення автора, його емоції та переживання, називається ... .

4.     Викресліть зайве. Модернізм, імпресіонізм, реалізм, романтизм.

5.     З. Фрейд  став основоположником … .

6.     Б. Шоу, Г. Ібсен, Г. Гауптман —  видатні... 

               а) композитори;                Б) художники;                      в) драматурги.

7.     Відомі музиканти  другої половини ХІХ ст. — ... .

               а) А. Дворжак, Й. Штраус, П. Чайковський;

               б) Р. Штраус, О. Скрябін, В.-А. Моцарт;

               в) С. Рахманінов, Е. Гріг, Й.-С. Бах.

8.     Електромагнітні хвилі та їх властивості відкрив (-ла):

               а) М. Складовська-Кюрі;                         Г) А. Ейнштейн;

               Б) Е. Резерфорд;                            Ґ) Дж. Максвелл.

               В) Г. Герц;

9.     Відкриття електрона було здійснено англійським фізиком … у … році.

10.   Е. Резерфорд ... : 

               а) створив планетарну теорію будови атома;  

               б) відкрив явище радіоактивності; 

               в) створив теорію відносності.

11. Олімпійські ігри були відроджені у ... р.

12.   Лампу розжарення винайшов... .

Диктант №35

1.     Французькі художники В. Ван-Гог, К. Моне, О. Ренуар є представни­-
ками ... .      

                а) кубізму;    

               б) імпресіонізму; 

               в) реалізму.

2.     Роман «Війна і мир» написав... .

3.     А.-Г. Белл був винахідником … .

4.     Назвіть літературні напрямки у кінці XVIII-ХІХ ст.

5.     Перший паровоз винайдено в... .

6.     Винахідниками кіно були … .

7.     Основи генетики було закладено вченими … .

8.     Перший хмарочос було збудовано в ... . 

               а) Англії; 

               б) Німеччині; 

               в) США.

9.     Урбанізація – це... .

10.   Марконі і Попов, незалежно один від одного, майже одночасно винайшли … .

11.   Основою для архітектури модерну стали матеріали ... .

12.   Представником романтизму у німецькій поезії був  … .

     Диктант №36

1.     У 40-і рр. ХІХ ст. з’явився новий напрям – ... .

2.     У музичному мистецтві кінця ХІХ ст. домінував ... .

               А) імпресіонізм; 

               б) реалізм; 

                в) романтизм.

3.     У часи правління Наполеона І в архітектурі панує стиль... .

4.     Найвідоміші європейські драматурги другої половини ХІХ — початку ХХ ст. — ... .

5.     Ейфелеву башту було збудовано у … році напередодні відкриття в Парижі Всесвітньої промислової виставки.

6.     Назвіть відкриття, зроблені в мікробіології у другій половині ХІХ ст.

7.     Назвіть декілька наукових відкриттів другої половини ХІХ  — початку ХХ ст., які засвідчили про переворот (революцію) у природознавстві.

8.     Явище радіоактивності було відкрито ... (ким?) у ... році.

9.     Урбанізація – це... .

10.   Перші автомобілі створені німецьким інженерами... і ... .

11.   Найвидатніші представники Товариства пересувних художніх виставок, що існувало в Росії, —

10 клас

11 клас

Історія України

                                                 5 клас

6 клас

7 клас

Завдання для самоперевірки за темою

«Виникнення та розвиток Русі-України»

Варіант 1

1.Яке місто увійшло в історію під назвою «матір містам руським»?                                                          а) Новгород             б) Іскоростень                  в) Київ              г) Царгород

2.Укажіть ім'я першого відомого київського князя, який прийняв християнство?                                     а) Дір                    б) Аскольд                в) Олег               в) Святослав

3.Назвіть поняття, яке відповідає наведеному визначенню. Об’їзд князем і дружиною підвладних земель для збирання данини – це ……………………………………………………………………

4.Упізнайте за описом історичну особу. Князь, який усі роки свого правління провів у походах та битвах. Завжди попереджав ворогів : «Іду на Ви». Історик М.Грушевський назвав його «запорожцем на престолі».                                                                                                                          

5.Установіть відповідність між датами та історичними подіями.

1)                 882 рік	А) Повстання древлян
2)                 907 рік	Б) захоплення Києва Олегом
3)                 945 рік	В) загибель князя Святослава
4)                 972 рік	Г) похід Олега на Візантію

1)Олег	А)  Повстання древлян проти повторного   збирання данини
2)Ігор	Б)  упорядкування способу збирання та розмірів данини
3)Святослав	В)  розгром Хозарського каганату
4)Ольга	Г)  захоплення Києва у 882 році

6. Установіть послідовність історичних подій.                                                                             

А) Повстання древлян проти повторного збирання данини князем Ігорем;                                               Б) Велике переселення народів;                                                                                                                                В) загибель князя Святослава;                                                                                                                                Г) похід Олега на Візантію.

7.Складіть історичний портрет одного з князів Київської держави, використовуючи наведений план:                                                                                                                                                                         1) Походження князя, його словесний портрет.                                                                                                 2) Особисті якості князя та їх відповідність історичним завданням свого часу.                                            3) Діяльність: походи, реформи; методи досягнення поставленої мети.                                                         4) Ваше ставлення до цього історичного діяча.

8. Назвіть передумови утворення держави у східних слов’ян.

Варіант 2

1.      У межиріччі Пруту та Дністра були розселені племена:                                                                      а) деревляни             б) поляни                в) сіверяни              г) тиверці

2.      Із півночі слов’янам загрожували:                                                                                                            а) готи                        б) нормани             в) авари                   г) хозари

3.      Назвіть поняття, яке відповідає наведеному визначенню. У Давній Русі озброєні загони, постійна військова сила князя.

4.      Упізнайте за описом історичну особу. Продовжив об’єднання Київської Русі, започатковане його опікуном. Здійснював військові походи на Константинополь, Закавказзя, приєднав до Русі землі між Дністром і Дунаєм. Загинув, збираючи данину з древлян.

5.      Установіть відповідність між ім’ям князя та подією.

 

     6. Установіть хронологічну послідовність історичних подій.

А)  Балканські походи Святослава;

Б)  заснування Києва;

В)  реформування княгинею Ольгою системи збирання данини;

Г)  похід Олега на Візантію.

7.       Складіть історичний портрет одного з князів Київської держави, використовуючи наведений план.

1)     Походження князя, його словесний портрет;

2)     Особисті якості князя та їх відповідність історичним завданням свого часу;

3)     Діяльність: походи, реформи; методи досягнення поставленої мети;

4)     Ваше ставлення до цього історичного діяча.

8.Охарактеризуйте стан землеробства на Русі.

8 клас

9 клас

10 клас

               

Завдання для самоперевірки з теми: "Події в Україні з 1917 - 1919 рр." 

І варіант

ПОЧАТКОВИЙ  РІВЕНЬ

1.Укажіть, коли було прийнято ІІІ Універсал Центральної Ради:             

А) У червні 1917 р.                     

Б) У липні 1917 р.                                                          

В) У вересні 1917 р.                    

Г) У листопаді 1917 р.

2.Укажіть, яка подія мала місце в українській історії 29 квітня 1918 року:

1) Прийняття конституції УНР                                                                                

2) установлення монархічної форми правління – гетьманату

А) Тільки перша подія          

Б) Тільки друга подія                                                          

В) Обидві події                      

Г) Жодна подія

3.Укажіть, яка влада проводила в Україні політику «воєнного комунізму»  

 А) Гетьман        Б) Директорія УНР    В) Більшовики     Г) А.Денікін

4.Укажіть назву організації, яка в серпні 1918 р. об’єднала  сили, опозиційні до гетьманського режиму

А) Союз визволення України           

Б) Український національний союз          

В) Крайова народна рада                  

Г) Виборна народна рада

5.Укажіть, які з наведених положень розкривають зміст ІV Універсалу Центральної Ради (виберіть три варіанти відповіді)

1) Проголошення незалежності УНР                                                                       

2) збільшення обсягу продукції народного споживання                                         

3) включення до складу ЦР представників інших народів, що проживають в Україні                                                                                                                          4) затвердження державного герба, державного прапора і державного гімну України                                                                                                                         5) введення 8-годинного робочого дня на підприємствах та державного контролю за виробництвом та розподілом продукції                                            

 6)демобілізація армії, заміна її народною міліцією   

6. Укажіть, хто очолив делегацію УНР на переговорах у Брест-Литовську     

 А) С.Голубович     Б) М.Левицький     В) М.Любинський   Г) О.Севрюк

СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ                                                                                                   

 7. Установіть хронологічну послідовність подій                                                  

А) Установлення більшовицької влади в Харкові                                                    

 Б) Висунення РНК ультимативних вимог до Центральної Ради                         

В) Бій під Крутами                                                                                                  

 Г) Проголошення незалежності УНР

8. Установіть відповідність між прізвищами історичних особистостей та стислою характеристикою їхньої діяльності

1.П. Скоропадський                                3.Д.Вітовський                                                                                                                    2.К.Левицький                                         4.Є.Петрушевич

А) Український громадсько-політичний діяч, президент ЗУНР                               

 Б) Найвизначніший політичний діяч Галичини кінця 19-першої половини 20 століття, голова Державного Секретаріату ЗУНР, потім – голова комісії з виборчої реформи при уряді                                                                                    

 В) Письменник, громадський і державний діяч, Голова Директорії УНР        

 Г) Політик, сотник легіону Українських січових стрільців, полковник УГА, державний секретар військових справ ЗУНР                                                        

 Д) Український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави в 1918 р., один з лідерів та ідеологів гетьманського руху.                                                                                                                    ДОСТАТНІЙ  РІВЕНЬ

9. Охарактеризуйте історичну подію за наведеною схемою

ПРИЧИНИ	ПОДІЯ	НАСЛІДКИ
	Проголошення ЗУНР

Висновок

ВИСОКИЙ  РІВЕНЬ

10. Прочитайте уривок із поеми і дайте відповіді на запитання.

 Село живе чи тільки сниться?..                                                                             Чи, може, не дає заснуть?..                                                                                          Бо кожен вечір юні лиця кудись порубаних везуть…                                         Це ким розкидано патрони, сліди чиїх чобіт, колін?..                                              Одні рубаються за тони, -                                                                                        А другим – волі і землі?!                                                                                               А другим ніч у драну хату,                                                                                   Зорю з засмажених долонь…                                                                                          «Ага!..» Таким єдина плата -                                                                                       Через плече клинка огонь…                                                                                           Гуляє вітер в Гуляй – Полі…                                                                                     Там сонця золоте вино.                                                                                               Усім одрізав хліба й волі                                                                                           Веселий батько наш Махно.

(В. Сосюра. Уривок із поеми «Махно»)

1) Кому присвячено поему? Що вам відомо про цю історичну особистість?

2) Які історичні факти постають за рядками поезії?

3) Як ставиться автор до свого героя? А як би ви висловили ваше ставлення до оспіваної історичної особистості? Чому?                                                                                                                                                                   

    Завдання для самоперевірки з теми:  "Події в Україні з 1917 - 1919 рр." 

ІІ варіант

ПОЧАТКОВИЙ  РІВЕНЬ

1.Укажіть, коли було проголошено Західоукраїнську Народну Республіку   

 А) 18 жовтня 1918 р.                          

  Б) 1 листопада 1918 р.                               

  В) 8 листопада 1918 р.                      

   Г) 8 листопада 1918 р.

2.Укажіть, як називалась організація, що утворилась 18 жовтня 1918 р. у Львові й оголосила про намір об’єднати західноукраїнські землі в єдину Українську державу.

А) Головна українська рада         

Б) Союз визволення України                                     

В) Український національний союз  

Г) Українська Національна Рад

3.Укажіть, яка влада проводила в Україні «нову економічну політику»(НЕП)

А) Директорія УНР   Б) Більшовики   В) Гетьман    Г) А.Денікін

4.Укажіть, які з названих положень відносять до позитивних результатів Української революції

А) Серед української інтелігенції, яка очолила національно-визвольну боротьбу, домінували автономістсько-федералістські тенденції;

Б) національна свідомість українського народу піднялась на якісно новий рівень;

В) значною мірою були вирішені соціально-економічні питання, особливо аграрне;

Г) українці масово зі зброєю в руках стали на захист УНР.

5.Укажіть положення, які розкривають зміст ІІІ Універсалу Центральної Ради

( виберіть три варіанти відповіді)

1) Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії ;

2) Українська Центральна Рада зобов’язувалася негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

3) скасовується право приватної власності на землю;

4) формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду;

5) запровадження 8-годинного робочого дня;

6) Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні.

6.Уажіть назву міста, у якому пройшов Всеукраїнський з’їзд рад, що проголосив радянську владу в Україні

А) Київ              Б) Кривий Ріг            В) Харків                  Г) Катеринослав  

СЕРЕДНІЙ  РІВЕНЬ

7.Установіть хронологічну послідовність

А) З’їзд рад у Харкові

Б) переїзд Народного Секретаріату з Харкова до Києва

В) установлення більшовицької влади в Катеринославі

Г) Всеукраїнський з’їзд рад у Києві

8.Установіть відповідність між назвами державних утворень та органами державної влади

1) Українська Держава 

 2) УНР доби Директорії

 3) ЗУНР

 4) Українська Соціалістична Радянська Республіка

А) Генеральний Секретаріат                                                                                       

Б) Трудовий Конгрес                                                                                                        

В) Рада Міністрів                                                                                                          

 Г) Рада Народних Комісарів                                                                                      

Д) Державний Секретаріат

                                 

ДОСТАТНІЙ  РІВЕНЬ

9. Охарактеризуйте історичну подію за наведеною схемою

ПРИЧИНИ	ПОДІЯ	НАСЛІДКИ
	Проголошення УНР

Висновок

ВИСОКИЙ  РІВЕНЬ

10.Прочитайте уривок зі «Щоденника» відомого політичного і державного діяча Є. Чикаленка і дайте відповіді на запитання.

… тепер большевики в купі з українськими комуністами сунуть на Україну, поляки з Петлюрою посовуються з заходу, а уряд Мазепи ще силкується одстояти самостійність. Для мене ясно, що скінчиться це, як і в XVII віці, поділом України між поляками та росіянами, бо українська самостійницька армія не зможе встояти ні проти большевиків, ні проти поляків і мусить до кого-небудь з них приєднатись. Певніше всього, вона приєднається до большевиків, бо весь демос охот ніше піде з большевиками, ніж з поляками (Чикаленко Є.Х.»Щоденник», 1919-1920. – Київ - Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005).

1.Про які події визвольних змагань 1918-1920 рр. ідеться в уривку?

2.Із якими подіями XVII ст. проводить аналогії автор? 

3.Чи справдилися прогнози Є.Чикаленка? Аргументуйте свою відповідь.                                         

  

КАРТКА № 1

Зі скарги волинської шляхти на сеймі

« Православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, яких не терплять і греки в турецькій неволі : забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне впровадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправити похоронів: у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

КАРТКА № 2

Зі скарги Б. Хмельницького до польського короля

« Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини… І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають…»

КАРТКА № 3

Із « Літопису Самійла Величка»

«…Коли переможцям у завойованих землях волю велику дати, то вони мимохідь підданих та завойованих починають озлобляти і їх права з діда-прадіда топтати. І заради цього, коли яка земля, що підлегла королівству (коли терпіти несила) виявить непокору у чомусь, то нужду розглянути  нетрібно, хоч вона й заслуговує кари, треба милосердя мати і карою не переборщити, в страху невільницькому не тримати та, довівши до розпачу, дощенту не ламати; бо ж хіба може бути твердою присяга, ґвалтом вирвана, хіба той не зрадить, хто вічно під страхом проживає?»

Історія України в документахУкраїнська національно-демократична революція 1917–1920 рр.

Українська національна-демократична революція 1917–1920 рр.

Юридичні джерела є найчисленнішими за кількістю історичними джерелами. Вони визначали структуру, завдання, функції державних установ, принципи судоустрою, судочинства, права та привілеї певних суспільних верств, головні напрямки зовнішньої політики, зміни які відбувалися на території та кордонах  країни чи окремих адміністративно-територіальних одиниць, головні напрямки внутрішньої політики та інші важливі й актуальні питання. Їх дійсно можна вважати найоб’єктивнішими. Юридичні джерела є різноманітними за формою та найціннішими за значенням.

Універсали Центральної ради. Універсали Центральної ради не є класичними ні за формою, ні за змістом. Цей термін, за доби визвольних змагань, використовувався для позначення маніфестів (звернень до народу).2 Назва цих звернень підкреслювали сподкоємність Центральної ради на шляху створення держави в Україні.

Перший універсал Центральної ради. В умовах загальнонаціонального піднесення Центральна рада зробила рішучий крок у розбудові української державності. Вона, усупереч волі Тимчасового уряду, проголосила автономію України.

10 червня 1917 р. на другому українському військовому з’їзді В. Винниченко проголосив Перший універсал Центральної ради. Головний зміст універсалу — проголошення автономії України та українізації, окреслення рис майбутньої національно-культурної автономії.

Другий універсал Центральної ради. Тимчасовий уряд та консервативні кола Росії засудили Перший універсал Центральної ради, оголосивши його виявом сепаратизму. На цих позиціях стояли й загальноросійські партії, що діяли в Україні.

Уряд готовий був застосовувати проти Ради силу, але його руки зв’язувала політична криза, яка виникла внаслідок багатолюдних демонстрацій, що відбулися 18 червня в Петрограді.

29 червня до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду в складі О. Керенського, М. Терещенка, І. Церетелі. Вона провела переговори з керівництвом Центральної ради, у результаті яких обидві сторони пішли на взаємні поступки:

·       Тимчасовий уряд зобов’язався визнати Центральну раду «найвищим крайовим органом управління в Україні»;

·       склад Генерального секретаріату мав затверджувати Тимчасовий уряд;

·       Центральна рада зобов’язувалася відмовитися від самочинного введення автономії та погоджувалася чекати затвердження автономного статусу Всеросійськими установчими зборами.

Підсумки компромісу викладено в документі, що Центральна рада оформила 3 липня 1917 р. як Другий універсал.

Зміст Другого універсалу свідчить, що Центральна рада зробила істотні поступки Тимчасовому урядові, який прагнув обмежити національно-визвольний рух певними рамками. Для українців важливість укладеної угоди істотно знижувалась тим, що:

·     не окреслювалася територія, на яку мала поширюватися влада Центральної ради та її Генерального секретаріату;

·     не уточнювалися повноваження Секретаріату, зокрема в його стосунках із місцевими органами Тимчасового уряду.

Без сумніву, Другий універсал був кроком назад проти першого. Проте політичні здобутки лідерів українського визвольного руху не варто недооцінювати. У Києві М. Грушевський і В. Винниченко говорили про перемогу, яку здобула українська сторона після укладення угоди з Тимчасовим урядом. Російські консервативні кола оцінили цей компроміс як перемогу української дипломатії.

3–4 липня 1917 р. в Петрограді відбулися криваві сутички між прибічниками більшовиків і Тимчасового уряду. Двовладдя завершилося перемогою Тимчасового уряду та переходом на нелегальне становище більшовиків, які в цих історичних умовах узяли курс на збройне повстання. У столиці був запроваджений надзвичайний стан.

Усі ці події не могли не вплинути на розвиток Української революції. Тому керівники Центральної ради були вимушені маневрувати в досить складній і суперечливій суспільно-політичній ситуації.

В умовах військової влади, яка, фактично, існувала на території Росії, Тимчасовий уряд, який очолював О. Керенський, почав наступ і в Україні. У серпні 1917 р. він видав «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату», яка значно обмежувала права України:

·     Генеральний секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду;

·     Центральну раду позбавляли законодавчих прав;

·     українську територію звужували до п’яти губерній (Київської, Волинської, Подільської, Полтавської та Чернігівської).

Третій універсал Центральної ради. 7 листопада 1917 р. більшовики в Петрограді повалили Тимчасовий уряд О. Керенського й узяли владу в свої руки. Центральна рада виступила із Третім універсалом, у якому була проголошена Українська Народна Республіка (УНР). Згідно з цим документом уся влада в новоствореній державі повинна була належати Центральній раді та її виконавчому органу — Генеральному секретаріатові, а на місцях — думам і земствам.

Універсал також проголошував:

·     8-годинний робочий день;

·     контроль держави над промисловістю та банками;

·     ліквідацію поміщицького землеволодіння та передачу його селянам без викупу;

·     демократичні свободи (свободу слова, друку, віри, зібрань, спілок, страйків, недоторканність особи й помешкання);

·     скасування смертної кари;

·     рівність прав національних меншин із правами українців.

Особливу увагу в універсалі приділили відносинам із Росією.

Четвертий універсал Центральної ради. Уже в умовах громадянської війни, 22 січня 1918 р., Центральна рада проголосила Четвертий універсал, у якому підкреслювалося, що віднині Українська Народна Республіка стала самостійною, незалежною, вільною, суверенною державною українського народу. Проголошуючи державну незалежність України, Центральна рада проте не відкидала можливості федеративного зв’язку з оновленою російською державою. Керівник Української Народної Республіки М. Грушевський мотивував прийняття Четвертого універсалу необхідністю виходу України зі стану світової війни, захисту своїх кордонів від наступу з півночі та бажанням якнайшвидше впорядкувати соціальні, економічні та фінансові справи. Ідея української державності ґрунтувалася на власному досвіді, для молодої держави заперечувався імперський чи західний шлях.

У Четвертому універсалі проголошувалися широкі соціально-економічні заходи:

·       передача землі селянам;

·       державний контроль за виробництвом і фінансами;

·       піднесення добробуту трудового народу тощо.

Конституційні акти гетьманату П. Скоропадського. П. Скоропадський прийшов до влади 29 квітня 1918 р. Першими юридичними актами, які дають розуміння сутності нової влади стали “Грамота до всього українського народу” та “Закони про тимчасовий державний устрій України”. “Грамотою...” проголошувалося авторитарне правління, яке гетьман буде здійснювати за допомогою призначеного ним уряду на підставі законів про тимчасовий державний устрій. Передбачалася зміна міністрів, формування нового уряду. Гетьман обіцяв підтримувати порядок і охороняти законність.

“Закони про тимчасовий державний устрій” фіксували виняткові права та повноваження гетьмана. За означеним юридичним актом гетьман:

-          одноосібно затверджував склад та Голову Ради Міністрів;

-          визначав головні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики;

-          мав право за власним бажанням оголосити військовий стан;

-          приймав рішення про помилування;

-          мав право звільнити від судової відповідальності;

-          був верховним головнокомандувачем;

-          затверджував своїм підписом будь-які закони, постанови.

Крім означених документів, цікавість дослідників викликають “Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами держави Ясновельможного пана Гетьмана всієї України”, “Положення про Малу Раду Міністрів” та ін.

Акти ЗУНР. Будівництво держави у західноукраїнських землях потребувало створення нової законодавчої бази. Юридичні джерела ЗУНР представлені відозвами, постановами та законами. Вони є найважливішим джерелом для дослідження засад новоствореної української держави. Однією з основних юридичних пам’яток цього періоду є “Тимчасовий закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданню 13 листопада 1918 р.”

Декларация Временного правительства о его составе и задач

ОТ ВРЕМЕННОГО ПРАВИТЕЛЬСТВА

Граждане!

Временный комитет членов Государственной думы при содействии и сочувствии столичных войск и населения достиг в настоящее время такой степени успеха над темными силами старого режима, что он дозволяет ему приступить к более прочному устройству исполнительной власти.

Для этой цели Временный комитет Государственной думы назначает министрами первого общественного кабинета следующих лиц, доверие к которым страны обеспечено их прошлой общественной и политической деятельностью.

Председатель Совета министров и министр внутренних дел князь Г.Е.Львов.

Министр иностранных дел П.Н.Милюков.

Министр военный и морской А.И.Гучков.

Министр путей сообщения Н.В.Некрасов.

Министр торговли и промышленности А.И.Коновалов.

Министр народного просвещения А.А.Мануйлов.

Министр финансов М.И.Терещенко.

Обер-прокурор Св.Синода В.Н.Львов.

Министр земледелия А.И.Шингарев.

Министр юстиции А.Ф.Керенский.

Государственный контролер И.В.Годнев.

Министр по делам Финляндии Ф.И.Родичев.

В своей настоящей деятельности кабинет будет руководствоваться следующими основаниями:

1. Полная и немедленная амнистия по всем делам политическим и религиозным, в том числе террористическим покушениям, военным восстаниям и аграрным преступлениям и т.д.

2. Свобода слова, печати, союзов, собраний и стачек с распространением политических свобод на военнослужащих в пределах, допускаемых военно-техническими условиями.

3. Отмена всех сословных, вероисповедных и национальных ограничений.

4. Немедленная подготовка к созыву на началах всеобщего, равного, тайного и прямого голосования Учредительного собрания, которое установит форму правления и конституцию страны.

5. Замена полиции народной милицией с выборным начальством, подчиненным органам местного самоуправления.

6. Выборы в органы местного самоуправления на основе всеобщего, прямого, равного и тайного голосования.

7. Неразоружение и невывод из Петрограда воинских частей, принимавших участие в революционном движении.

8. При сохранении строгой военной дисциплины в строю и при несении военной службы — устранение для солдат всех ограничений в пользовании общественными правами, предоставленными всем остальным гражданам. Временное правительство считает своим долгом

присовокупить, что оно отнюдь не намерено воспользоваться военными обстоятельствами для какого-либо промедления в осуществлении вышеизложенных реформ и мероприятий.

Председатель Государственной думы М.В.Родзянко.

Председатель Совета министров кн. Г.Е.Львов.

Министры: П.Н.Милюков, Н.В.Некрасов, А.Н.Коновалов, А.А.Мануйлов, М.И.Терещенко, Вл.Н.Львов, А.И.Шингарев, А.Ф.Керенский.

Об отречении Государя Императора Николая II от престола Российского и о сложении с себя верховной власти

Ставка

Начальнику штаба

В дни великой борьбы с внешним врагом, стремящимся почти три года поработить нашу Родину, Господу Богу угодно было ниспослать России новое тяжкое испытание. Начавшиеся внутренние народные волнения грозят бедственно отразиться на дальнейшем ведении упорной войны.

Судьба России, честь геройской нашей армии, благо народа, все будущее дорогого нашего Отечества требуют доведения войны во что бы то ни стало до победного конца. Жестокий враг напрягает последние силы, и уже близок час, когда доблестная армия наша совместно со славными нашими союзниками сможет окончательно сломить врага. В эти решительные дни в жизни России почли мы долгом совести облегчить народу нашему тесное единение и сплочение всех сил народных для скорейшего достижения победы и в согласии с Государственной думою признали мы за благо отречься от престола государства Российского и сложить с себя верховную власть. Не желая расстаться с любимым сыном нашим, мы передаем наследие наше брату нашему великому князю Михаилу Александровичу и благословляем его на вступление на престол

государства Российского. Заповедуем брату нашему править делами государственными в полном и ненарушимом единении с представителями народа в законодательных учреждениях на тех началах, кои будут ими установлены, принеся в том ненарушимую присягу. Во имя горячо

любимой Родины призываем всех верных сынов Отечества к исполнению своего святого долга перед ним повиновением царю в тяжелую минуту всенародных испытаний и помочь ему вместе с представителями народа вывести государство Российское на путь победы, благоденствия и славы. Да поможет Господь Бог России.

Подписал: Николай г. Псков. 2 марта, 15 час. 1917 г. Министр императорского двора генерал-адъютант граф Фредерикс.

З ВІДОЗВИ РАДИ ТОВАРИСТВА УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ ДО УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА

8 березня 1917р.

ЗАКЛИК

Українці! Громадяне! Товариші!

Слушний час прийшов, Україна, віками пригнічена, зведена до етнографичної маси, обкрадена й позбавлена всього — навіть національного ім'я свого — рушає в “сем'ї вольній, новій” визволених народів до нового життя. Час не стоїть і не жде на одсталих. Рушаймо вперед бадьоро й сміливо туди, де занялась вже зоря нашого національного визволення і воскресення.

Зложене з автономних громад усієї України “Товариство Українських Поступовців”, що з 1897 року аж до останніх днів вело на Україні національно-культурну й політичну роботу під прапором автономії України, федерації всіх народів Росії й парляментарного устрою держави, — гаряче вітає новий лад, що розчинив широко тюремні брами для народів і поклав шлях для вільного їх розвитку. Іменем рідного краю закликає “Товариство” організовані громади і все громадянство українське до праці на українській ниві.

Українці! Громадяне!

Підпирайте новий державний лад, бо він і тільки він несе волю Україні і що більша наша участь у йому, то ширших прав собі здобудемо.

Організуйтеся, бо тільки в поєднанні сила.

Скидайтеся на національний фонд український, бо в матеріяльних засобах підпора до практичної роботи.

Закладайте українські школи, насамперед народні, українізуйте теперешні, дбайте про середню й вищу освіту — бо тільки в нашій школі наша будучність.

Відживляйте і засновуйте “Просвіти” й инші товариства, бо в них осередок культурної праці та початок организації наших сил.

Піддержуйте українську пресу, бо вільне слово рознесе по всіх світах про наші домагання, бо вільне слово наше — символ воскресення і його поставимо ми тепер на сторожі наших прав.

Виясняйте народові вагу і значіння подій, основи вільного ладу; освідомляйте й розкривайте очі всім незрячим, бо тільки свідомий народ не дасть вирвати здобуті вже права.

Дбайте про харчову справу й постачання всього потрібного народові, бо це додасть йому матеріяльної сили на важкий подвиг боротьби.

Готуйтеся до всенародньої Установчої Ради, де наш голос, голос великого українського народу повинен залунати чутно, твердо й однодушне, обстоюючи автономію рідного краю й вільний федеративний лад у державі.

Рада Товариства Українських Поступовців*

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. — Т. І. С. 258—259.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДОЗВА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

9 березня 1917р.

Народе Український!

Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії.

Настав час і Твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя, після більш як двохсотлітнього сну.

Уперше, Український тридцятипятиміліонний Народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто Ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш сам собі кувати кращу долю.

Впав царський уряд, а тимчасовий оголосив, що незабаром скличе Установчі Збори (Учредительное Собраніе) на основі загального, рівного, прямого й таємного виборчого права.

Звідти уперше на весь світ пролунає у всій своїй силі справжній голос Твій, справжня воля Твоя.

До того ж часу ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав які тобі природно належать, і які Ти повинен мати. Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі.

А в найблизшім часі права на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих по судах і всіх урядових інституціях. З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся, Народе, того ж права для української мови від пастирів церкви, земств і всіх неурядових інституцій на Україні.

Народе Український!

Селяни, робітники, салдати, городяне, духовенство і вся українська інтелігенція!

Додержуйте спокій: не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад в житті, але разом, щиро й уперто беріться до роботи: до гуртовання в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибірайте своїх українських людей, на всі місця — Організуйтесь!

Тільки згуртувавшись, можна добре пізнати всі свої потреби, рішуче за них заявити і створити кращу долю на своїй Землі.

Народе Український!

Перед Тобою шлях, до нового життя.

Сміливо ж, одностайно йди на той великий шлях в ім'я щастя свого і щастя будучих поколінь Матері України, могутньою рукою твори своє нове вільне життя.

Українська Центральна Рада.

Київ, року 1917, березня 9.

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті— Т. І С. 259—260.

ВІД УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

В військовій справі.

Заява з дня 18 квітня.

З огляду на те, що по Київу ходять уперті чутки, ніби-то Українська Центральна Рада, а також українські організації брали активну участь в агітації за сформування українського полка із 3000 солдатів, що випадково зібрались у Київі, Комітет Української Центральної Ради категорично спростовує ці чутки і з свого боку заявляє:

1) Рух виник цілком стихійно, без якої небудь участі організованої частини українського громадянства. Комітет Центральної Ради ретельно розслідував цю справу і може цілком упевнено сказати, що жадна київська або провінціяльна організація ніякої агітації ні поміж цих “трьох тисяч”, ні взагалі поміж військових частей не вела.

2) Як вдалося вияснити, такий рух почався поміж солдатами з огляду на відомий усім факт формування на Україні і в Росії із поляків — солдатів національних частей. Цей факт, очевидно, й кинув в розбужені революцією до активного національного самовизнання демократичні маси гасло аналогічного формування національних частей. Цьому же допомагало, як кажуть представники цих “3000”, і те, що військове начальство, не гаразд знаючи про події, одправляло із провінції до Київа солдатів, які заявляли цьому-ж начальству про бажання вступити в українські часті. Очевидно місцеві коменданти, прочувши про чутки про сформування українських легіонів з добровольців, рішило, що це вже — факт і що у Київі формуються українські часті з призваних уже солдатів.

3) Рахуючись з фактом, що стався мимо відома, участі і волі Комітета Центральної Української Ради, остання в інтересах заспокоїння країни, в інтересах оборони на фронті і зміцнення придбань революції, вважає за необхідне оголосити оригінал текста резолюції Комітета Центральної Ради, що була ухвалена на засіданні 15 квітня:

Що до 3000 солдатів, які припадком без усякої агітації збоку українських організацій, через недбальство воєнних властей, зібралися в Київі і, за прикладом польських легіонів, домагаються формувати їх в український полк, Центральна Рада не бачить иньшого виходу, як сформувати з них український полк і задовольнити їх бажання — вийти негайно на фронт в виді української військової одиниці.

Інакше цей стихійний рух не направлений в відповідному напрямі, може викликати заколот в тилу і на фронті і тим пошкодити справі оборони і укріпленню нового ладу.

Формування дальших українських частей має робитися тілько з запасних тилових, а не з фронтових частей. Приналежні до фронтових частей солдати, які-б опинилися надалі в Київі, не них окремих українських частей.

Вилучення в осібні українські части українських військових сил на фронті, вважається бажаним, але в даний момент полишається вищим воєнним властям.

Український історик. — 1979. — № 1—4. С. 134—140, 143—144.

УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, НА УКРАЇНІ І ПОЗА УКРАЇНОЮ СУЩОГО

Червень 1917р.

Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землі.

Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від салдатських казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права і вольности.

Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так:

Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням — Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.

Ті ж закони, що мають лад давати по всій Російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті.

Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба, і які закони для нас лучші. Ніхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того як буде одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, монастирські та инші землі у власність народів, як буде видано про це закон на Всеросійському Учредительному Зібранні, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим, нашим українським Зборам (Сеймові).

Так сказали виборні люди з усієї Землі Української.

Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас. Українську Центральну Раду, і наказали нам бути на чолі нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної автономної України.

І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя і приступили до тієї великої роботи.

Ми гадали, що Центральне Російське Правительство простягне нам руку в сій роботі, що в згоді з ними ми. Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі.

Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання, одіпхнуло простягнену руку українського народу. Ми вислали до Петрограда своїх делегатів (послів), щоб вони представили Російському Тимчасовому Правительству наші домагання.

А найголовніші домагання ті були такі:

Щоб Російське Правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на автономію.

Щоб центральне Російське Правительство по всіх справах, що торкаються України, мало при собі нашого Комісара неукраїнських справах.

Щоб місцева власть на Вкраїні була об'єднана одним представником від Центрального Російського Правительства, себто вибраним нами Комісаром на Вкраїні.

Щоб певна частина грошей, які збіраються в Центральну Казну з нашого народу, була віддана нам, представникам сього народу на національно-культурні потреби його.

Всі ці домагання наші Центральне Російське Правительство одкинуло. Воно не схотіло сказати, чи признає за нашим народом право на автономію та право самому порядкувати своїм життям. Воно ухилилось од відповіді, одіславши нас до майбутнього Всеросійського Учредительного Зібрання, Центральне Російське Правительство не схотіло мати при собі нашого Комісара, не схотіло разом з нами творити новий лад. Так само не схотіли признати Комісара на всю Україну, щоб ми могли разом з ним вести наш край до ладу й порядку.

І гроші, що збіраються з нашої землі, одмовилось повернути на потреби нашої школи, освіти й організації.

1 тепер, народе Український, нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та занепад. Коли Тимчасове Російське Правительство не може дати лад у нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то ми самі повинні взяти її на себе...

1 через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.

Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа, городська чи земська, яка стоїть за інтереси Українського Народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою.

Там, де через якісь причини адміністративна влада зосталась у руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам повести широку, дужу організацію та освідомлення народу, і тоді перевибрати адміністрацію.

В городах і тих місцях, де українська людність живе всуміж з иншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом з ними приступить до підготовки нового правильного життя.

Центральна Рада покладає надію, що народи неукраїнські, що живуть на нашій землі, також дбатимуть про лад та спокій в нашім краю...

І коли ми зробимо сю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представників від усіх народів Землі Української і виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми підготовимо, Всеросійське Учредительне Зібрання має затвердити своїм законом.

До сього часу український народ всі кошти свої оддавав у Всеросійську Центральну Казну, а сам не мав та не має й тепер від неї того, що повинен би мати за се.

І через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім організованим громадянам сел і городів, всім українським громадським управам і установам з 1-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, і негайно регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради.

Народе Український! У твоїх руках доля твоя. В сей трудний час всесвітнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти народ робітників, народ хліборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним організованим державним народом, як рівний з рівним.

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. — Т. І. С. 295—298.

Другий універсал Української Центральної Ради (1917р.)

Громадяне української землі! Представники Тимчасового Правительства повідомили нас про ті конкретні заходи, які задумує перевести Тимчасове Правительство в справі управи Україною до Установчих Зборів. Тимчасове Правительство стоячи на сторожі завойованих революційним народом свобід, признаючи за кожним народом право на самоозначення та полишаючи остаточне усталення його форми Установчим Зборам, простягає руку представникам української демократії й Центральній Українській Раді та закликує в порозумінню з цим творити нове життя України на добро всієї революційної Росії.

Ми, Центральна Українська Рада, стоячи, як все, за тим, щоб не відривати України від Росії та щоб разом з усіма її народами змагати до піднесення й розвитку цілої Росії та до єдности її демократичних сил, з задоволенням приймаємо заклик Правительства до єдности й сповіщаємо всіх громадян України, що вибрана українським народом через його революційні організації Центральна Українська Рада незабаром буде доповнена на справедливих основах представниками инших народностей, які живуть на Україні, через Їхні революційні організації, і тоді буде тим єдиним найвищим органом революційної демократії України, що заступатиме інтереси цілого населення нашого краю.

Доповнена Центральна Українська Рада виділить наново споміж себе окремий відповідальний перед нею Генеральний Секретаріат, який буде предложений до затвердження тимчасовому правительству в характері представника найвищої краєвої власти тимчасового правительства на Україні. В сім органі будуть зосереджені всі права й засоби, щоб він яко представник демократії на цілій Україні й рівночасно яко найвищий краєвий орган управи міг виповнити складну роботу організації й будування життя всього краю в згоді з цілою революційною Росією.

У згоді з иншими національностями України й діючи на полі державної управи яко орган тимчасового правительства, Генеральний Секретаріат Центральної Ради твердо йтиме шляхом закріплення нового ладу, витвореного революцією.

Змагаючи до автономного устрою України, Центральна Українська Рада в порозумінню з національними меншостями України приготовлятиме проекти законів про автономний лад України для предложення їх на затвердження Установчим Зборам.

Зважаючи, що утворення краєвого органу тимчасового правительства на Україні абезпечує бажане наближення управи краєм до потреб місцевого населення в межах, можливих до Установчих Зборів, і думаючи, що доля всіх народів Росії тісно зв'язана з загальними здобутками революції, ми рішуче відкидаємо проби самочинного здійснювання автономії Установчих Зборів.

Що-ж торкається комплектування українських військових частей, Центральна Українська Рада матиме своїх представників при кабінеті міністра війни, в генеральнім штабі й при верховнім головнокомандуючім для участи при комплектуванню окремих частей виключно українцями, оскільки заходи в сім напрямі на думку міністра війни будуть можливі з технічного боку без нарушення бойової здатності армії.

Сповіщаючи про се громадян України, ми твердо віримо, що українська демократія, яка наділила нас своєю волею, разом з революційним правительством доложить

усіх своїх сил, щоб довести край і зокрема Україну до остаточної побіди революції.

У Київі 1917 року, 3 липня. Українська Центральна Рада.

ІЗ СТАТУТУ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ*

16 липня 1917 р.

Діяльність Генерального Секретаріяту зазначається тимчасово такими головними пунктами:

§ 1. Найвищим краєвим органом управи на Україні є Генеральний Секретаріят Української Центральної Ради, який формуєть ся Центральною Радою, відповідає перед нею і затверджується тимчасовим правительством.

§ 2. Формуваннє Генерального Секретаріяту Центральна Рада здійснює через свій Комітет.

§ 3. Центральна Рада затверджує Генеральний Секретаріят в цілости, висловлюючи йому довір'я.

§ 4. В склад Генерального Секретаріяту входить 14 генеральних секретарів, а саме секретарі: в справах внутрішніх, фінансових, військових, харчових. земельних, юстиції, освіти, національних, торгу, промисловости, почти й телеграфу, праці, доріг, генеральний контрольор і генеральний писарь

§ 5. Свою власть Генеральний Секретаріят здійснює через всі урядові органи на Україні.

§ 6. Всі урядові органи на Україні підлягають власти Генерального Секретаріяту.

§ 7. Всі урядові посади на Україні, коли вони не виборні, заміщаються Генеральним Секретаріятом або підвладними йому органами.

§ 8. При тимчасовім правительстві має бути статс-секретарь для справ України, якого призначає тимчасове правительство по згоді з Центральною Радою.

§ 9. Статс-секретарь має пильнувати інтересів України в усій роботі тимчасового правительства й в разі потреби переслати законопроекти через Генеральний Секретаріят на розгляд Ц. Ради.

§ 10. Генеральний Секретаріят передає на санкцію тимчасового правительства ті законопроекти, які розглянула й ухвалила Центральна Рада.

§ 11. Генеральний Секретаріят передає на затвердження тимчасового правительства тимчасові фінансові обрахунки видатків на потреби України, які розглянула й ухвалила Центральна Рада.

§ 12. Тими коштами, які надходять на рахунок Центральної Ради, розпоряджується Генеральний Секретаріят по бюджету, ухваленому Центральною Радою.

§ 13. Генеральний Секретаріят ті справи, які він уважає найважнійшими, передає на розгляд Центральної Ради.

§ 14. Діяльність Генерального Секретаріяту, відповідального перед Центральною Радою, контролюється нею шляхом запитань по всім справам.

§ 16. Коли Генеральний Секретаріят не згоджується з постановою Комітету в якій небудь справі, остання переноситься на розгляд Центральної Ради, яка скликається негайно.

§ 17. Коли Центральна Рада висловлює недовір'я генеральному Секретаріятови, він подається у відставку.

§ 18. Всі акти Центральної Ради й Комітету контрасигнуються Генеральним Секретаріятом.

§ 19. Всі закони тимчасового правительства мають силу на Україні від дня проголошення їх в Краєвім Урядовім Вістнику на українській мові.

§ 20. Всі закони, адміністративні приписи й постанови, проголошені українською мовою, публікуються також і на мовах: російській, єврейській і польській.

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. — Т. І. — С. 310—312.

ІНСТРУКЦІЯ ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ ДЛЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ УКРАЇНИ

4 серпня 1917р.

1. На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, которого призначає тимчасовий уряд по пропозиціям Центральної Ради.

2. Уповноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську, з виключенням мглинського, суражського, стародубського і новозибківського повітів. Вони можуть бути поширені і на инші губернії, чи частини їх, в тім разі як утворені в цих губерніях на основі постанови тимчасового уряду земські інституції висловляться за бажаність такого поширення.

3. Генеральний Секретаріат складається з генеральних секретарів по відомствам: а) внутрішніх справ, б) фінансів, в) хліборобства, г) освіти, д) торгу і промисловости, є) праці, а також секретаря по національних справах і генерального писаря. Крім цього, при Генеральному Секретаріаті є для контролю його справ генеральний контрольор, що бере участь у засіданнях Генерального Секретаріату з правом рішаючого голосу. З числа секретарів не менше чотирьох повинні бути заміщені з осіб, які не належать до української національности. При Секретаріаті по національних справах встановлюються три посади товаришів секретаря з тим, щоб всі чотири найбільш численні національності України мали кожна свого представника в особі секретаря або одного з його товаришів.

4. Генеральний Секретаріат розглядає, розробляє й подає на затвердження тимчасового уряду проекти, що торкаються життя краю і його врядування. Проекти ці можуть бути перед поданням їх тимчасовому уряду внесені на обговорення Центральної Ради.

5. Уповноваження тимчасового уряду по справах місцевого управління, що входять у компетенцію пойменованих у статті 3 відомств, здійснюються через генеральних секретарів. Докладніше визначення цих справ буде подане в особливому додаткові.

6. По всіх справах, зазначених в попередній статті, місцева влада краю звертається до Генерального Секретаріату, як після зносин з тимчасовим Урядом, передає його розпорядження і накази місцевій владі.

7. Генеральний Секретаріат подає список кандидатів на урядові посади, обов'язки яких торкаються пунктів, зазначених в статті 5 справ.

8. Стосунки вищих державних установ і окремих громадських відомств з секретаріатом і окремими секретарями по належности, а також останніх з вищими державними установами і відомствами робиться через особливого комисара України в Петрограді. Так само йдуть і законодатні пропозиції і проекти, які торкаються місцевих справ України, як також і заходи загальнодержавного значіння, які виникли в окремих відомствах або обговорені міжвідомственними і відомственними комісіями і вимагаючі через особливе відношення до України участи представника управління в зазначених комісіях.

9. В негайних і настирливих випадках вищі державні установи і відомства сповіщають про свої накази місцеву владу безпосередньо, сповіщаючи одночасно про ці накази секретаріат.

Міністр-предсідатель О. Корейський

Міністр юстиції Зарудний

Нова Рада. — 1917. — 6 серп.

ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

7 листопада 1917 р.

Народе український і всі народи України!

Тяжка і трудна година впала на землю республіки Російської. На півночі в столицях іде межиусобна і крівава боротьба. Центрального Правительства нема, і по державі шириться безвластя, безлад і руїна.

Наш край так само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної, народньої Україна теж може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду.

Народе український! Ти, разом з братніми народами України, поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна Рада, твоєю волею, во імя творення ладу в нашій країні, во імя рятування всеї Росії, оповіщаємо:

ВІДНИНІ УКРАЇНА СТАЄ УКРАЇНСЬКОЮ НАРОДНЬОЮ РЕСПУБЛИКОЮ.

Не відділяючись від республики Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб вся республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів.

До Установчих Зборів України вся власть творити лад на землях наших, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству — Генеральному Секретаріятові України.

Маючи силу і власть на рідній землі, ми тою силою і властю станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але і всеї Росії.

Отож, оповіщаємо:

До теріторії народньої Української республіки належать землі, заселені у більшости українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернигівшина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина. Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української народньої республіки, що до прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини і сумежних губерній і областей, де більшість населення українська, має бути встановлене по згоді організованої волі народів.

Всіх же громадян сих земель оповіщаємо:

Віднині на території Української народньої республіки істнуюче право власности на землі поміщицькі та инші землі нетрудових хозяйств сільско-господарського значіння, а також на удільні, манастирські, кабінетські та церковні землі — касується. Признаючи, що землі ті є власність всього трудового народу і мають перейти до нього без викупу. Українська Центральна Рада доручає генеральному секретареві по земельних справах негайно виробити закон про те, як порядкувати земельним комітетам, обраним народом, тими землями до Українських Установчих Зборів.

Праця робітництва в Українській Народній Республиці має бути негайно упорядкована. А зараз оповіщаємо:

На території Народньої Республіки України з цього дня установлюється по всіх підприємствах вісім годин праці.

Тяжкий і грізний час, який перебуває вся Росія, а з нею і наша Україна, вимагає доброго упорядковання виробництва, рівномірного розпреділення продуктів споживання і кращої организації праці. І через те приписуємо Генеральному Секретарству праці від цього дня разом з представництвом від робітництва встановити державну контролю над продукцією на Україні, пильнуючи інтересів як України, так і цілої Росії.

Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею і іменем Української Республіки ми, Українська Центральна Рада, станемо твердо на тому, щоб мир встановлено як найшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через Центральне Правительство примусити і спільників і ворогів негайно розпочати мирні переговори.

Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права народу українського в Росії і поза Росією не було в замиренню порушено. Але до миру кожен громадянин Республіки Україна, разом з громадянами всіх народів Російської Республики, повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу.

Останніми часами ясні здобутки революції було затемнено відновленою карою на смерть. Оповіщаємо:

Однині на землі республіки Української смертна кара касується.

Всім увязненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до цього дня, як уже засудженим, так і незасудженим, а також і тим, хто ще до відповідальности не потягнений, дається повна амністія. Про се негайно буде виданий закон.

Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу.

З тою метою приписуємо Генеральному Секретарству судових справ зробити всі заходи до упорядкування судівництва і привести до згоди з правними поняттями народу.

Генеральному Секретарству Внутрішніх Справ приписуємо:

Вжити всіх заходів до закріплення і поширення прав місцевого самоврядування, що являються органами вищої адміністративної влади на місцях, і до встановлення найтіснішого зв'язку і співробітництва його з органами революційної демократії, що має бути найкращою основою вільного демократичного життя.

Так само в Українській народній республиці має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібраннів, союзів, страйків, недоторканности особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов в зносинах з усіма установами.

Український народ, сам довгі роки боровся за свою національну волю і нині, її здобувши, буде твердо охороняти волю національного розвитку всіх народностей, на Україні сущих, тому оповіщаємо, що народам: великоруському, єврейському, польському та иншим на Україні признаємо національно-персональну автономію для забезпечення їм права і свободи самоврядування в справах їх національного життя, та доручаємо нашому Генеральному Секретарству Національних Справ подати нам в найближчому часі законопроект про національно-персональну автономію.

Справа продовольча є корінь державної сили в цей тяжкий і відповідальний час. Українська народня республіка повинна напружити всі свої сили і рятувати як себе, так і фронт, і ті частини Російської Республіки, які потребують нашої допомоги.

Громадяне! Іменем Народньої Української Республзки в федеративній Росії ми, Українська Центральна Рада, кличемо всіх до рішучої боротьби з усяким безладдям і руїництвом, та до дружнього великого будівництва нових державних форм, які дадуть великій і знеможеній республіці Росії здоровля, сили і нову будучнину. Вироблення тих форм має бути переведене на Українських і Всеросійських Установчих Зборах.

Днем виборів до Українських Установчих Зборів призначено 27 грудня (декабря) 1917 року, а днем скликання їх—9 січня (января) 1918 року.

Про порядок скликання Українських Установчих Зборів негайно видано буде закон.

У Київі, 7 листопада (ноября) 1917 року.

ЦДАВО України, ф. 1115, оп.1, спр.4, арк.9 зв. Друкарський пр.

ІЗ УЛЬТИМАТУМУ РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ ЦЕНТРАЛЬНІЙ РАДІ

3 грудня 1917 р

Виходячи з інтересів єдності і братерського союзу робітників і трудящих, експлуатованих мас у боротьбі за соціалізм, виходячи з визнання цих принципів численними рішеннями органів революційної демократії. Рад, і особливо 11 Всеросійського заїзду Рад, соціалістичний уряд Росії, Рада Народних Комісарів ще раз підтверджує право на самовизначення за всіма націями, які пригноблювались царизмом і великоруською буржуазією, аж до права цих націй відокремитись від Росії.

Тому ми, Рада Народних Комісарів, визнаємо народну Українську республіку, її право зовсім відокремитися від Росії або вступити в договір з Російською республікою про федеративні і тому подібні взаємовідносини між ними.

Все, що стосується національних прав і національної незалежності українського народу, ми Рада Народних Комісарів, визнаємо зараз же, без обмежень і безумовно.

Ми обвинувачуємо Раду в тому, що, прикриваючись національними фразами, вона веде двозначну буржуазну політику, яка давно вже виражається в невизнанні Радою Рад і Радянської влади на Україні (між іншим, Рада відмовилась скликати, на вимогу Рад України, крайовий з'їзд українських Рад негайно). Ця двозначна політика, що позбавляє нас можливості визнати Раду, повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української Республіки, довела Раду в останній час до кроків, що означають знищення будь-якої можливості угоди.

Такими кроками стали, по-перше, дезорганізація фронту.

Рада переміщує і відкликає односторонніми наказами українські частини з фронту, руйнуючи таким чином єдиний загальний фронт до розмежування, здійсненого лише шляхом організованої згоди урядів обох республік.

По-друге, Рада приступила до роззброєння радянських військ, що знаходяться на Україні.

По-третє, Рада подає підтримку кадетсько-каледінській змові і повстанню проти Радянської влади. Посилаючись завідомо неправдиво на автономні нібито права “Дона і Кубані”, прикриваючи цим каледінські контрреволюційні виступи, що йдуть врозріз з інтересами й вимогами величезної більшості трудового козацтва. Рада пропускає через свою територію війська до Каледіна, відмовляючись пропускати війська проти Каледіна.

Стаючи на цей шлях нечуваної зради революції, на шлях підтримки найлютіших ворогів як національної незалежності народів Росії, так і Радянської влади, ворогів трудящої та експлуатованої маси, кадетів і каледінців, Рада змусила б нас оголосити, без будь-яких вагань, війну їй, навіть якби вона була вже цілком формально визнаним і безспірним органом вищої державної влади незалежної буржуазної республіки української.

В даний же час, зважаючи на всі викладені вище обставини, Рада Народних Комісарів ставить Раді, перед лицем народів Української і Російської республік, такі питання:

1. Чи зобов'язується Рада відмовитись від спроб дезорганізації загального фронту?

2. Чи зобов'язується Рада не пропускати надалі без згоди верховного головнокомандуючого жодних військових частин, які направляються на Дон, на Урал або в інші місця?

3. Чи зобов'язується Рада подавати допомогу військам у справі їх боротьби з контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням?

4. Чи зобов'язується Рада припинити всі свої спроби роззброєння радянських полків і робітничої Червоної гвардії на Україні та повернути негайно зброю тим, у кого вона була забрана?

В разі неодержання задовільної відповіді на ці питання протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду у стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії та на Україні*.

*Документ підписали В.Ленін і Л. Троцький.

Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень уряду Української РСР. К., 1963. — Т. 1. — С. 11— 12

НОТА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ РАДІ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ

4 грудня 1917р.

Генеральный Секретариат в заявлении Народних Комиссаров о признании ими Украинской Республики усматривает либо неискренность, либо противоречие самим себе.

Нельзя одновременно признавать право на самоопределение вплоть до отделения и в то же время грубо покушаться на это право навязыванием своих форм политического устройства самоопределившегося государства, как это делает Совет Народных Комиссаров Великороссии по отношению к Народной Украинской Республике. Генеральный Секретариат решительно отвергает всякие попытки вмешательства Народных Комиссаров в дело устроения государственной и политической жизни в Народной Украинской Республике. Претензии Народных Комиссаров на руководительство украинской демократией тем не менее могут иметь какое-либо оправдание, что навязываемые Украине формы политического правлення дали на территории самих Народных Комиссаров результаты, отнюдь не вызывающие зависть. Пока в Великороссии развивается анархия, экономический, политический и хозяйственный развал, пока там царят грубый произвол и попрание всех свобод, завоеванных у царизма революцией, — Генеральний Секретариат не находит нужным повторять этот печальный опыт на территории украинского народа. Украинская демократия в лице украинских советов Рабочих, Солдатских и Крестьянских депутатов, организованных в законном секретариате, вполне удовлетворена как составом этих органов, так и проведением в жизнь ее волеизъявлений. Центральной Радой не удовлетворены великороссийские злементы черносотенного, кадетского и большевистского направлення, которым, вероятно, более желателен был бы иной национальний состав Рады, но Генеральний Секретариат предоставляет полную возможность указанным элементам выехать из территории Украины в Великороссию, где их национальное чувство будет удовлетворено. С этой целью украинскими солдатами были разоружены анархически настроенные великороссийские солдаты, составившие заговор на власть украинского народа и угрожавшие внести в жизнь Украины кровавую братоубийственную войну, анархию и всю ту разгнузданность, которая царит на территории Народных Комиссаров. Солдаты получили возможность беспрепятственного проезда в пределы собственного государства.

Отсюда вытекают и дальнейшие ответы на вопросы Совета Народных Комиссаров.

Единство фронта признает и Генеральний Секретариат Украинской Народной Республики, но после того, как Совет Народних Комиссаров Великороссии разрушил этот фронт внесением в него полной дезорганизации, после того, как большевистские части оставляют позиции и оголяют фронт, Генеральний Секретариат не находит возможным единственно силами украинских частей охранять всю громадную линию фронта. Поэтому он уводит с северного и северо-западного фронтов украинские войска на украинский фронт, объединяющий в настоящее время юго-западный и румынский фронт. Производится это во имя спасения хоть одной части фронта, и от этой задачи Генеральный Секретариат не отступит ни перед какими препятствиями. Во имя же действительного сохранения и укрепления единства фронта, столь необходимого для успешности всеобщего мира, Генеральний Секретариат предлагает Совету Народних Комиссаров приостановить враждебные действия против украинских частей, находящихся за пределами Украинской республики, и не мешать Генеральному Секретариату в его работе по приведению в порядок расстроенной действиями великороссийских частей украинской армии, нужной для защиты как Украины, так и всей России.

Что касается второго вопроса о пропуске частей через территории Украинской Народной Республики, то Генеральний Секретариат занимает вполне определенную позицию: он признает право на самоопределение каждой национальности или области вплоть до отделения; поэтому навязывать Великороссии, Дону, Уралу, Сибири, Бессарабии, либо кому другому, свое понимание политического управлення Генеральний Секретариат не находит логичным и возможным: тем более не считает правильним помогать одной обпасти навязывать ее понимание.

Генеральний Секретариат считает необходимым образование Центральной Власти всей Российской Республики, но для этого он предлагает иные методы, нежели те, которые употребляются Советом Народных Комиссаров, а именно: добровольное соглашение всех областей и народов Великороссии, Сибири, Кавказа, Кубани, Дона, Крыма и др. на следующих условиях: І) Правительство должно быть однородно-социалистическим от большевиков до народных социалистов включительно, 2) должно быть федералистическим.

Только такое правительство правосильно решать вопросы мира всей России.

Наконец, относительно четвертого вопроса, будет ли Рада разоружать неукраинские полки, Генеральний Секретариат заявляет, что на территории Украинской Народной Республики власть принадлежит демократии Украины. Всякие покушения вооруженной силой на эту власть будут подавляться той же силой. Поэтому Генеральний Секретариат, во избежание братоубийственной войны, предлагает Совету Народних Комиссаров отозвать большевистские полки из Украины, Генеральний Секретариат никаких препятствий к выходу их чинить не будет. Так же точно Совет Народних Комиссаров должен предоставить возможность беспрепятственного продвижения воинских частей из Великороссии и с фронтов на Украйну. Состояние войны между двумя государствами Российской Республики Генеральний Секретариат считает убийственным для дела революции и для торжества интересов рабочих и крестьян. Генеральний Секретариат всячески избегает кровавых способов разрешения политических и государственных вопросов, но если Народные Комиссары Великороссии, принимая на себя все последствия грядущих бедствий братоубийственной войны принудят Генеральний Секретариат принять их вызов, то Генеральный Секретариат нисколько не сомневается, что украинские солдати, рабочие и крестьяне защищая свои права и свой край, дадут надлежащий ответ Народним Комиссарам*.

*Ноту підписали В. Винниченко і С. Петлюра.

Рубач М. К истории конфликта между Совнаркомом и Центральний Радой //Летопись революции. — 1925. —№ 1.—С. 60—63.

З ВІДОЗВИ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ ДО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

2 січня 1918р.

Вороги відродження українського народу і Української Держави розпускають всякі брехливі та лихі чутки про власть українських робітників, селян і солдатів — Центральну Раду та її Генеральний Секретаріят, щоб викликати недовір'я до Центральної Ради. Вороги українського народу називають нашу робітничу і селянську Центральну Раду панською, буржуазною, а Генеральний Секретаріят “генеральським” тоб-то складеним ніби-то з генералів.

Такі наклепи роблять чорносотенці, большевики та всякі инші контрреволюціонери. Їм треба посіяти серед українського народу як можна більше безладдя, ворожнечи та безчинства, щоб цим ослабити, а потім і зовсім знищити Українську Народню Державу, та знову повернути українські трудящі маси в поневіряння і визиск усякому панству, а особливо великоруському, яке найбільше винищувало сили й багацтва трудової України. Центральна Рада є власть українських робітників, селян та салдатів і вона не може попустити свій народ на поталу ворогам трудящого люду України. Центральна Рада не допустить, щоби всякі попихачі імперіялістичної великоруської буржуазії зруйнували власть відродженої великої Народньої Республіки Української.

Через те Генеральний Секретаріят Центральної Ради оповіщає: всякий, хто оббріхує і ганить власть українського народу є ворог народу, ворог Української Народньої Республіки і контр-революціонер, бо своїми брехнями викликає непорядок, безчинства, заважає народові через його Правительство взяти в тверді народні руки землю і волю, а тим самим нищить найголовніші здобутки революції. Генеральний Секретаріят, оберігаючи інтереси трудящого народу, рішуче буде боротися зо всіма контр-революціонерам й як би вони себе не називали: чи чорносотенцями, чи большевиками, чи кадетами, чи як инакше.

Генеральний Секретаріят приписує всім судовим і адміністративним установам від цього дня рішуче і без вагання переслідувати всіх контр-революціонерів, які дозволятимуть собі кидати багном у власть українського народу і виступати з брехнями та неправдивими звістками про Центральну Раду і Генеральний Секретаріят. Таких людей треба зараз-же тягти до суду.

Газети, в яких будуть друкуватися не правдиві звістки про Правительство українського трудящаго люду, треба вважати контр-революційними і авторів статей чи редакторів тягти до судової відповідальности за наклепи і образу народньої власти. А тих, хто збройною силою намагатиметься захопити власть, арештовувати і віддавати під воєнно-революційний суд. Всіх громадян, всі громадські і революційні організації вільної України Генеральний Секретаріят кличе до діяльної політичної боротьби зо всякими спробами контр-революції, як чорносотенства так і большевизма, які хочуть дезорганізувати нашу Народню Республіку і тим позбавити селян землі, а всю людність вільного і розумного життя. *

*Вилучено прізвища членів Генерального Секретаріату, які підписали відозву.

Вісник Генерального Секретаріяту Української Народньої Республіки. 1918.—5 січ.

25. ЗАКОН ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПРО ПЕРСОНАЛЬНО-НАЦІОНАЛЬНУ АВТОНОМІЮ

Січень 1918р.

Українська Центральна Рада, згідно з Універсалом 7-го листопада 1917 року, ухвалила 9 січня 1918 року наступний закон про персонально-національну автономію.

Ст. 1. Кожна з населяючих Україну націй має право в межах Української Народної Республіки на персонально-національну автономію, цебто право на самостійне упорядкування свого національного життя, що здійснюється через органи національного союзу, владі якого підлягають усі його члени, незалежно від місця їх населення в межах Української Народної Республіки. Це є невід'ємне право націй і ні одна з них не може бути позбавлена цього права або обмежена в ньому.

Ст. 2. Населяючим територію У.Н.Р. націям — великоруській, єврейській і польській — право на персонально-національну автономію дається силою цього закону. Нації ж — білоруська, чеська, молдаванська, німецька, татарська, грецька та болгарська — можуть скористуватися правом персонально-національної автономії, якщо до Генерального Суду про те поступить заява від кожної нації окремо, підписана не менш як 10.000 громадян У.Н.Р. без різниці полу і віри, необмежених по суду у своїх політичних правах, що заявляють про належність свою до даної нації; Генеральний Суд розглядає заяву у публічному засіданні в строк, не пізніше як через 6 місяців зо дня її подання, сповіщає про свою постанову Генеральний Секретаріат і оголошує її до загальної відомости. Зазначені заяви від націй, які не перелічені в цій статті, подаються на розгляд Парламенту Української Народної Республіки.

Ст. 3. Для здійснення визначеного в ст. 1 права, громадяне У.Н.Р., належні до даної нації, утворюють на території У.Н.Р. національний союз. Членам кожного національного союзу ведуться іменні списки, які в сукупності складають національний кадастр, котрий по складанню публікується до загальної відомости, і кожен громадянин має право вимагати як свого включення в даний національний кадастр, так і виключення з нього, з огляду на заяву про належність його до даної нації.

Ст. 4. Національний союз користується правом законодавства і врядування в межах компетенції, котра точно установлюється в порядку, зазначеному в ст. 7 цього закону.

Національному союзові виключно належить право представництва даної нації, яка живе на території У.Н.Р. перед державними і громадськими установами. Законодатні установи, які видаються національними зборами, в межах компетенцій національного союзу (ст. 9). належать до оголошення в загально-установленому порядку.

Ст. 5. З загальних коштів У.Н.Р. та органів місцевого самоврядування відчисляються в розпорядження національного союзу на справи, якими він завідує, із сум, взагалі призначених на ці справи, певні частини, пропорціональні кількості членів даного національного союзу.

Ст. 6. Національний союз установлює свій щорічний бюджет і має право оподатковувати своїх членів на підставах, установлених для загальнодержавного оподаткування; робити за своєю відповідальністю позичку і приймати інші фінансові заходи для забезпечення діяльності національного союзу.

Ст. 7. Обсяг справ, належних до компетенції національного союзу і окремих його органів, як рівно і устрій установ, опреділюється постановою Установчих Зборів даної нації, котрі разом з цим опреділюють і порядок змінення його постанов. Прийняті постанови, які торкаються обсягу компетенції національного союзу, належать до розгляду і ствердження Установчими зборами У.Н.Р. або її Парламенту.

Примітка. Незгідности, які можуть виникати з цього приводу між Національними Установчими Зборами і Установчими Зборами У.Н.Р., або її Парламентом, розв'язуються погоджуючою комісією, котра складається з однакового числа представників від цих установ. Постанови погоджуючої комісії переходять на остаточне ствердження Установчих Зборів У.Н.Р. або її Парламенту.

Ст. 8. Національні Установчі Збори утворюються з членів, обраних незалежними до даної нації громадянами У.Н.Р, котрим минуло 20 років, на основі загального, без різниці полу й віри і рівного виборчого права, через безпосередні вибори і таємне голосування, на засаді пропорціонального представництва.

Ст. 9. Органи національного союзу є органи державні. Вищим представницьким органом національного союзу є Національні Збори, які обираються членами союзу на основах, зазначених в ст. 8. Вищим законодавчим органом союзу є Національна Рада, котра обирається Національними Зборами і перед ними відповідає.

Ст. 10. Всі суперечки по питанню компетенції, які виникатимуть між органами національного союзу, з одного боку, та органами державного урядування, місцевого самоврядування і національних союзів, — з другого боку, розв'язуються адміністративним судом.

Ст. 11. Національні союзи У.Н.Р. мають право єднатися з існуючими в межах Російської Федеративної Республіки національними союзами відповідних націй.

Народна воля. — 1918. — 12 (25) січ.

ІЗ IV УНІВЕРСАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

Січень 1918 р.

Народе України!

Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській Землі вільна Українська Народня Республіка...

Та в трудну годину народилась воля України. Чотири роки жорстокої війни обезсилили наш край і народ, фабрики не виробляють товарів. Підприємства здержують свою працю, залізні дороги розбиті, гроші падають у ціні. Кількість хліба зменшується. Наступає голод. По краю розмножилися ватаги грабіжників і убийників, особливо, коли з фронту рушило російське військо, творячи кріваву різню, безлад і руїну на нашій землі.

З приводу всього того не могли відбутися вибори до Українських Установчих Зборів у визначенім нашим попереднім Універсалом реченці й не могли відбутися ті Збори, визначені на нинішній день, щоб перебрати з наших рук тимчасову найвищу революційну власть над Україною, установити лад у нашій Народній Республіці й зорганізувати нове Правительство.

А тим часом петроградське Правительство Народних Комісарів виповіло війну Україні, щоб повернути вільну Українську Республіку під свою власть, і посилає на наші землі свої війська — червону гвардію, большевиків, які граблять хліб у наших селян і без ніякої заплати вивозять його в Росію, не зоставляючи навіть зерна, приготовленого на засів, убивають невинних людей і сіють усюди анархію, убийство й злочин.

Ми, Українська Центральна Рада, робили всякі заходи, щоб не допустити до тої братовбивчої війни двох сусідніх народів, але петроградське Правительство не пішло нам назустріч і веде дальше кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою.

Крім того, те ж саме петроградське Правительство Народних Комісарів починає проволікати заключення миру й закликає до нової війни, називаючи її “святою”. Знов поллється кров, знов нещасний робочий люд буде мусіти приносити в жертву своє життя.

Ми, Українська Центральна Рада, вибрана з'їздами селян, робітників і солдатів України, в ніякім разі не можемо згодитися на те, ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ бажає миру й мир повинен прийти можливо якнайскорше.

Та для того щоб ні російське Правительство, ні ніяке инше не ставило перешкод Україні в установленню того бажаного мира, для того щоб повести свій край до ладу, творчої праці, закріплення революції й нашої волі, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всім горожанам України.

Віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу.

З усіма сусідніми державами, а саме: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною й иншими ми бажаємо жити в згоді й приязни, але ніяка з них не може вмішуватися в життя самостійної Української Республіки.

Власть у ній буде належати тільки до народу України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу — селян, робітників і салдатів та виконуючий орган, який віднині буде називатися Радою Народніх Міністрів.

І отеє, перш усього, поручаємо Правительству нашої Республіки, Раді народніх Міністрів від сього дня вести початі вже мирові переговори з осередніми державами вповні самостійно й довести їх до кінця, не звертаючи уваги на ніякі перешкоди з боку яких-небудь инших частей бувшої Російської імперії та встановити згоду, щоб наш край почав своє життя в спокою й мирі. Щодо так званих большевиків і инших напасників, які розграблюють і руйнують наш край, то поручаємо Правительству Української Народньої Республіки твердо й рішучо взятися за боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо, щоб вони, не жаліючи свого життя, обороняли добробут і волю нашого народу. Народня Українська Держава повинна бути очищена від насланих з Петрограда наємних наїздників, які нарушують права Української Республіки.

Безмірно тяжка війна, почата буржуазними правительствами, вимучила наш народ, винищила наш край, знівечила добробут. Тепер сьому треба покласти край.

Одночасно з тим, коли армія буде демобілізуватися, поручаємо розпускати солдатів, а після затвердження мирових договорів розпустити армію зовсім, на місце постійної армії завести народню міліцію, щоб наше військо служило обороні робочого люду, а не забаганкам пануючих верств.

Знищені війною і демобілізацією місцевости мають бути відбудовані при помочи державного скарбу.

Коли наші вояки вернуться додому, народні ради — громадські й повітові й городські думи мають бути перевибрані в часі, який буде установлений, щоб і вони мали в них голос. Між тим щоб установити таку власть, до якої мали б довір'я й яка спіралася б на всі революційно-демократичні верстви народу, має Правительство додати до помочи місцевим самоврядуванням ради робітничо-селянських і солдатських депутатів, вибраних із місцевих людей.

В земельних справах комісія... вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власности й соціалізацію землі згідно з нашою постановою на 7 сесії.

Сей закон буде розглянено за кілька днів на повній сесії Центральної Ради, й Рада Міністрів уживе всіх засобів, щоб передача землі земельними комітетами в руки трудящих відбулася ще з початком весняних робіт.

Ліси, води й усі підземні багатства, як добро українського трудового народу, переходять у розпорядження Народньої Української Республіки.

...Раді Народніх Міністрів поручаємо негайно пристосувати всі заводи й фабрики до мирних обставин, до виробу продуктів, необхідних для робочих мас.

Та сама війна дала сотки тисяч безробітних і інвалідів... Правительство Республіки має підняти промисел держави, має зачати творчу роботу по всіх галузях де всі безробітні могли б найти працю й приложити свої сили, й прийняти всі міри для обезпечення покаліченим і потерпівшим від війни.

При старім ладі торговці й всілякі посередники наживали на бідних, пригнічених клясах надмірі капітали.

Відтепер Українська Народня Республіка бере в свої руки найважнійші области торговлі й усі доходи з неї обертає на користь народу.

Торговлю товарами, які мається привозити з-за границі й вивозити за границю, вестиме сама наша держава, щоб не було такої доріжні, через яку завдяки спекулянтам терплять найбідніші верстви.

Для виконання сього доручаємо Правительству Республіки виробити й представити до затвердження закони про се, також про монополі заліза, вугля шкур, тютюну й инших продуктів і товарів, з котрих податки найбільше обтяжували робочі кляси в користь нетрудових.

Так само поручаємо установити державно-народню контролю над усіма банками... Відтепер кредитова поміч банків має йти передовсім на піддержку трудовому населенню й на розвиток народнього господарства Української Народньої Республіки, а не для спекуляції й ріжнородної банкової експлуатації.

На грунті анархії, неспокоїв у життю й недостачі продуктів зростає невдоволення серед деяких частин населення. Тим невдоволенням користуються ріжні темні сили й тягнуть неосвідомлених людей до старих порядків. Сі темні протиреволюційні сили бажають знову піддати всі вольні народи під одно царське ярмо — Росії. Рада Народніх Міністрів повинна безпощадно боротися з усіма контрреволюційними силами й кождого, хто призиває до повстання проти самостійної Української Народньої Республіки й до повороту старого ладу, — карати яко за державну зраду.

Всі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом Української Центральної Ради, потверджуються й окремо проголошується: в самостійній Українській Народній Республіці всі народи користуються правом національно-персональної автономії, яку признано за ними законом 22 січня.

Все перечислене в Універсалі чого не вспіємо виконати ми. Центральна Рада й наша Рада Міністрів, у найближчі тижні виконають, справдять і до оконечного ладу доведуть Українські Установчі Збори.

Ми поручаємо всім нашим громадянам перевести вибори як найбільш енергічно, підняти всі зусилля, щоб підрахунок голосів був закінчений якнайскорше, щоб за пару тижнів зібралися наші Установчі Збори, — найвищий господарь і управитель нашої землі, й Конституцією нашої незалежної Української Народньої Республіки закріпили свободу, порядок і добробут на добро всього трудового народу її на тепер і на будучі часи. Сей найвищий наш орган має рішити про федеративну зв'язь з народніми республіками колишньої російської імперії.

Винниченко В. Відродження нації. Ч. П. — С. 244—252.

ІЗ МИРНОГО ДОГОВОРУ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ НАРОДНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ І НІМЕЧЧИНОЮ, АВСТРО-УГОРЩИНОЮ, БОЛГАРІЄЮ, ТУРЕЧЧИНОЮ

9 лютого 1918 р.

МИРНИЙ ДОГОВІР між Українською Народною Республікою з одної, а Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони

Тому, що Український Народ в протягу сучасної світової війни проголосив себе незалежним і виразив бажанє привернути мирний стан між Українською Народньою Республікою і державами, що находять ся у війні з Росією, постановили правительства Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини заключити мировий договір з правительством Української Народньої Республіки; вони хотять сим вчинити перший крок до тривалого і для всіх сторін почесного світового мира, котрий не тільки має покласти кінець страхіттям війни, але також має вести до привернення дружніх відносин між народами на поли політичному, правному, господарському і умовому. В тій ціли до навязання мирових переговорів в Берестю Литовськім зібрали ся повновласники вище означених правительств.

Стаття І

Українська Народня Республіка з одної і Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з другої сторони заявляють, що воєнний стан між ними покінчений. Сторони, заключуючі договір, рішили ся надалі жити взаїмно в мирі і дружбі.

Стаття II

1) Між Українською Народньою Республікою з одної і Австро-Угорщиною з другої сторони, оскільки ті дві держави граничитимуть з собою, будуть ті границі, які існували між Австро-Угорською Монархією і Росією перед вибухом війни.

2) Дальше на північ ітиме границя Української Народньої Республіки починаючи від Тарнограду, загально по лінії Білгорай — Щебогшин —Красно-став — Пугачів — Радин — Межиріче — Сарнаки — Мельник — Високо Литовськ — Каменець Литовськ — Прушани — Вигоновське Озеро.

Подрібно установлюватиме границю мішана комісія після етнографічних відносин і з узглядненєм бажань населення.

3) На випадок, якби Українська Народня Республіка мала граничити ще з якою іншою державою Почвірного Союза, то що-до того застерігають ся окремі умови.

Стаття III

Спорожнюване занятих областей почнеться негайно по ратифікації сього мирового договору.

Спосіб переведення опороженя і передачі спорожнених областей означуть повновласники інтересованих сторін.

Стаття IV

Дипльоматичні і конзулярні зносини між сторонами, що заключують договір почнуться зараз по ратифікації мирового договору. Для можливо найбільшого допущення конзулів обох сторін застерігають ся окремі умови.

Стаття V

Сторони, що заключують договір, зрікаються взаімно звороту їх воєнних коштів, себто державних видатків на провадженє війни, як також звороту їх воєнних шкід, то є тих шкід, які повстали для них і їх горожан у воєнних областях через військові зарядження з включенєм всіх реквізицій зроблених у ворожому краю.

Стаття VI

Воєнні полонені з обох сторін будуть відпущені до дому, хибаби вони схотіли за згодою держави, в котрій вони перебувають, залишитися в її областях або удатися до іншого краю.

Питання, що з тим стоять у зв'язку, погоджуються в окремих договорах, передбачених в VIII статті.

Стаття VIІ

Сторони, які заключують договір, прийшли в справі господарських зносин до слідуючої згоди:

1. Сторони, які заключують договір, зобов'язують ся взаїмно нав'язати негайно господарські зносини і устроїти обміну товарів на підставі слідуючих постанов:

До 31 липня біжучого року треба буде переводити взаїмну обміну лишків найважнійших сільсько-господарських і промислових виробів для покритя біжучих потреб згідно з такими постановами:

а) Кількість та рід витворів, котрих обміну передбачено в попередньому уступі, означить по обох сторонах комісія, яка складається з однакової кількости членів з обох сторін і збирається негайно після підпису мирового договору.

б) Ціни витворів при згаданій обміні товарів означує по взаїмній згоді комісія, котра складається з рівної кількости представників обох сторін.

в) Розрахунок відбувається в золоті на такій основі: 1000 німецьких державних марок в золоті рівні 462 карбованцям в золоті Української Народньої Республіки, а також рівні 462 рублям в золоті бувшого російського цісарства (1 рубель рівняється 1/15 імперіяла), або 1000 австрійських і угорських корон в золоті рівні 393 карбованцям 78 грошам в золоті Української Народньої Республіки, рівні 393 рублям 78 копійкам в золоті бувшого російського цісарства (1 рубель рівняється 1/15 імперіяла).

Берестейський мир. Спомини та матеріали. —Л.; К., 1928. — С. 303—307.

ДЕКЛАРАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ РАД УКРАЇНИ

7 березня 1918р.

1. Мы никогда не рассматривали Украинскую Советскую Республику как национальную республику, а исключительно как Советскую Республику на территории Украины.

2. Мы никогда не стояли на точке зрения полной независимости Украинской Народной Республики, рассматривая ее как более или менее самостоятельное целое, связанное с общероссийской Рабоче-Селянской Республикой федеративними узами.

3. Одновременно мы не возражали против образования различных советских объединений, оставляя разрешение вопроса о взаимоотношениях их как с краевой, так и центральной общефедеративной Советской властью до более подходящего времени.

4. В настоящий момент, когда объединенная буржуазия, частью открыто, как Центральная Украинская Рада и ее новейшие союзники австро-германские империалисты, частью скрыто, как буржуазия российская, Дон, Крым и др., грозят раздавить Рабоче-Селянскую власть Украины, при том Украину в границах III и IV универсалов, т.е. в том числе и те части Украины, которые составляют Донскую, Донецкую, Крымскую и Одесскую Советские Республики, именно теперь особенно необходимо тесное обьединение всех советских организаций.

5. Центральный Исполнительный Комитет призывает все Советы к такому объединению на следующих основаниях:

а) Объединение создается в целях всемерной вооруженной защиты Советской власти на территории, на которой организуется особый Комитет по борьбе с контрреволюцией из представителей пойменованих п. 4 Советских Республик;

б) Ни одна из входящих в союз Республик не может без ведома и согласия правительств остальных республик вийти из обьединения и заключать секретные соглашения;

в) К этому Комитету переходит вся полнота власти по формированию, организаций й руководству военно-техническими силами;

г) Военно-оперативные части находятся целиком и исключительно в руках общего главного командования и всеми военными силами распоряжается только это главнокомандование;

д) Главнокомандующим войсками Украинской Народной Республики и общим главнокомандующим всеми военными силами назначается т. Овсеенко (Антонов).

6. Все средства, необходимые для успешного ведения гражданской войны (финансы, продовольствие, обмундирование, оружие и т.п.), распределяются объединенными комитетами.

7. В целях создания всех необходимых объединенных организаций на 15 марта 1918 года в Екатеринославе созывается конференция представителей переименованных Республик по два представителя от правительства каждой Республики.

Вест. Украинской Народной Республики. 1918. — 9 берез.

З ВІДОЗВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

11 березня 1918р.

До громадян Української Народньої Республіки

ОПОВІЩЕННЯ

Україна пережила тяжкі часи, яких давно не переживала. Саме в той час, як Центральна Рада доводила до кінця своє діло—мир з Західними сусідами і роспущення до дому втомленого, змученого війська, задоволення нашого селянства і робітництва земельним і робітничим законодавством і готовилась передати дальше порядковання нашою визволеною Україною новому господарів, Українським Установчим Зборам, найшли на нас російські большевики.

Пішов огонь і руїна по землі нашій. Горіли городи і села. Лилася невинна кров і нищилось все багацтво землі нашої.

Большевики збаламутили багато і наших людей, особливо салдатів, фальшивими чутками і порожніми обіцянками, котрих вони не могли здійснити, і захитали оборону нашої країни, їх підтримували також ті прихильники царської власти, нищителі трудящого народу, що не хотіли допустити, щоб Україна була вільною і незалежною, щоб зістались в силі свободи, проголошені третім і четвертим нашим Універсалом.

Російське Правительство большевицьких народніх комісарів завзялося знищити Українську Центральну Раду й постановлене нею Правительство Народніх Міністрів.

Але весь цей час — і під обстрілом Київа і під час виходу свого не переривали вони своєї роботи коло забезпечення волі України й її трудячого люду. Центральна Рада прийняла закон земельний, що всю землю передає трудовому народові, ухвалила закон про робочий восьмигодинний день. Постановила організувати громадські роботи для безробітних і призначила на це 100 міліонів карбованців. Довела до кінця і діло миру, і в самий час, коли большевики входили до Київа, в Берестю делегати України підписали мир з Германією, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною—мир почесний і гідний, який вертав Україні всі землі і всіх полонених без усяких оплат.

Українське військо, яке вірне зісталось при Центральній Раді, за той час завзято билось з большевиками. Про те бачучи, що ця боротьба затягається, і своїми силами не можна буде скоро вигнати з України ворогів і завести ладу, весна надходить, і для роботи мусить бути лад і порядок. Рада Народніх Міністрів постановила прийняти допомогу нових, замирених сусідів— Германії і Австрії, щоб за поміччу їх війська яко мога скоріше очистити край наш.

Вороги нашої волі з цього приводу почали лякати людей, що тепер, як німці йдуть на Україну, то це кінець української волі, кінець свободам, знов будуть панувати пани, а селянам землі не буде.

А це не правда.

Українська Центральна Рада, як проголосила своїм четвертим Універсалом незалежність і самостійність Української Народньої Республіки, так при тій самостійности й незалежности стоїть і буде їх боронити від усякого замаху.

І Українська Центральна Рада не має наміру задержувати в своїх руках власти довше, ніж можуть зібратись Всенародні Збори. Українські Установчі Збори, призначені на день 2 лютого, не могли зібратись через большевицький наступ. В цій хвилі ще не відомо, і де встигли відбутись вибори, а де ні і чи не знищено результатів тих виборів. Але в кожному разі Центральна Рада як тільки можна скорше постарається скликати вибранців народніх, вибраних загальним, рівним, прямим тайним і пропорціональним голосуванням і передасть їм власть.

Дано в Київі, року 1918 дня 11-го березня, в свято народження Тараса Шевченка.

Робітнича газ. —1918.— 13 берез.

ГРАМОТА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

29 квітня 1918р.

Громадяне України!

Всім Вам, козаки та громадяне України, відомі події посліднього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відродившася Українська Держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась вона дякуючи могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні свому слову, продовжують і по цей час боротись за цільність і спокій України.

При такій піддержці у всіх зродилась надія, що почнеться відбудовання порядку в Державі й економічне життя України війде, врешті, в нормальне русло.

Але ці надії не справдились.

Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього.

Бешкети й анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безроботиця збільшуються і розповсюджуються з кожним днем і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду.

При такому становищі, яке загрожує новою катастрофою Україні, глибоко сколихнуло всі трудові маси населення, які виступили з категоричним домаганням негайно збудувати таку Державну Владу, яка здібна була-б забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці.

Як вірний син України, я рішив відкликнутись на цей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади.

І тією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

Управління Україною буде провадитися через посередництво призначеного мною Кабінету Міністрів і на остаточнім обгрунтованні нижче долучених до цього законів про тимчасовий державний устрій України.

Центральна і Мала Рада, а также всі земельні комітети з нинішнього дня розпускаються. Всі Міністри і товариші звільняються.

Всі инші урядовці, працюючі в державних Інституціях, зістаються на своїх посадах і повинні продовжувати виконання своїх обов'язків.

В найближчий час буде виданий закон, установляючий новий порядок виборів до Українського Сойму.

До цього я буду твердо стояти на сторожі порядку й законности в Українській Державі, буду домагатись негайного виконання всіх державних розпоряджень і буду підтримувати авторитет влади, не спиняючись ні перед якими самими крайніми мірами.

Права приватної власности — як фундаменту культури і цівілізації, відбудовуються в повній мірі, і всі розпорядження бувшого Українського Уряду, а рівно тимчасового уряду російського, відміняються і касуються. Відбувається повна свобода по зробленню купчих по куплі-продажі землі.

Поруч з цим будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартости від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів.

Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничого класу. Особлива увага буде звернена на поліпшення правового становища і умов праці залізничників, котрі при виключно тяжких умовах ні на один час не кидали своєї відповідальної праці.

В області економічній і фінансовій відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватнього підприємства й ініціятиви.

Передбачаю всю трудність стаючої переді мною праці і молю Бога дати мені силу, аби гідно виконати те, що я вважаю своїм обов'язком перед рідною Україною в сучасний виключний і критичний для неї час.

Мені далекі і чужі які б то не було власні побудження, і головною своєю метою я ставлю користь і благо народу і всім дорогої нам України.

В цій свідомости кличу всіх Вас, громадян і козаків України—без ріжниці національності й віросповідання — помогти мені і моїм працьовникам і співробітникам в нашому загальному велике відповідальному ділі.

Гетьман Всієї У країни Отаман Ради Міністрів 29 квітня 1918 р., м. Київ.

Державний вісн.-1918.-16 трав.

ІЗ ЗАКОНІВ ПРО ТИМЧАСОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

29 квітня 1918р.

Тимчасово до вибрання Сойму й відкриття його діяльности державний устрій України й порядок керування основується на отсих законах:

ПРО ГЕТЬМАНСЬКУ ВЛАДУ

1) Влада управи належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.

2) Гетьман стверджує закони й без його санкції ніякий закон не може мати сили.

3) Гетьман призначає Отамана Ради Міністрів. Отаман Міністрів складає Кабінет і представляє його в повнім складі на затвердженнє Гетьмана. Гетьман затверджує і скасовує Кабінет у повнім його складі. Гетьман приймає і звільняє инших урядових осіб в раді, коли для останніх не обгрунтовано законом иншого порядку призначення і звільнення.

4) Гетьман є найвищий керовничий всіх зносин Української Держави з закордонними державами.

5) Гетьман є верховний воєвода Української Армії та Фльоти.

6) Гетьман оголошує обпасти на військовім, осаднім або виключнім стані.

7) Гетьманови належить помилуваннє засуджених, полегченнє кари й загальне прощаннє зроблених проступних подій з касуваннєм проти них переслідування і визволення їх від суду й кари, а також складання державних поборів і даровання милости в особистих випадках, коли сим не нарушаються нічиї охоронені законом інтереси та громадянські права.

8) Накази й розпорядки Гетьмана закріпляються Отаман-Міністром або відповідним йому Міністром.

ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ І ГРОМАДЯН

11) У мови придбання прав українського козацтва та громадянства а так само їх утрачення означаються законом.

12) Захист Рідного Краю се обов'язок кожного козака та громадянина Української Держави.

13) Українські козаки та громадяни повинні платити установлені законом податки й мита, а також відбувати повинности згідно з постановою закону.

14) Ніхто не може підлягати переслідуванню за проступне діланнє иншим способом, як тільки означеним законом.

15) Ніхто не може бути затриманий під сторожею инакше, як лише у випадках, означених законом.

16) Ніхто не може бути суджений і покараний инакше, як тільки за проступні ділання передбачені істнуючими в час їх здійснення законами.

17) Оселя кожного непорушна. Робити обшукуваннє й арешт в будинку без згоди його господаря можливо не инакше, як у випадках і в порядку, означених законом.

18) Кождий український козак і громадянин має право вільно вибирати мешкання і працю, набувати і продавати майно та без заборони виїзджати за кордон Української Держави.

19) Власність непорушна. Примусове вивласеннє нерухомого майна, коли необхідно для якої небудь державної чи громадської користи можливе не инакше, як за відповідну платню.

20) Українські козаки та громадяни мають право робити зібрання, в межах, нешкідливих законам, мирно й без зброї.

21) Кождий може в межах, установлених законом, висловлювати й писати свої думки, а так само розповсюджувати їх шляхом друку або иншими засобами.

22) Українські козаки та громадяни мають право гуртувати громади й спілки в межах, непротивних законам.

ПРО РАДУ МІНІСТРІВ І ПРО МІНІСТРІВ

34) Напрямок і об'єднання праці окремих секцій по прикметам як законодавства, так і найвищої Державної Управи складається на Раду Міністрів.

35) Керуваннє ділами Ради Міністрів складається на Генерального Секретаря і на підлягаючу йому Державну Генеральну Канцелярію.

36) Отаман-Міністер і Міністри відповідають перед Гетьманом за загальний хід державної управи. Кожний з них окремо відповідає за свою діяльність і розпорядки.

37) За проступні по посаді ділання Отаман-Міністер і Міністри підлягають громадській і карній відповідальності! на основах, в законі означених.

ПРО ГЕНЕРАЛЬННЙ СУД

42) Генеральний Суд Української Держави уявляє собою найвищого хоронителя і захистника закону та Найвищий Суд України для справ судівництва й адміністративних.

43) Генеральний Суд оголошує до загальної відомости всі закони й накази Уряду, слідкуючи за законністю їх видання.

44) Порядкуючий Генеральний Суддя та всі Генеральні Судді призначаються Гетьманом.

Гетьман Всієї України Павло Скоропадський

Отаман Ради Міністрів Микола Устимович 29 квітня 1918 р., Київ

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті.— Т. 1. — С. 386—389.

ВІДОЗВА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ

1 листопада 1918 р.

Український Народе!

Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі. Від нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави.

Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої австро-угорської монархії Українська Держава і її найвища власть. Українська Національна Рада.

З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави.

Український Народе!

Доля Української Держави в Твоїх руках. Ти станеш як непобідний мур Українській Національній Раді і відіпреш усі ворожі замахи на Українську Державу.

Заки будуть установлені органи державної власти в законнім порядку українські організації по містах, повітах і селах мають обняти всі державні краєві і громадські уряди і в імені Української Національної Ради виконувати власть.

Де сього ще не зроблено, дотеперішні неприхильні Українській Державі уряди мають бути усунені.

Всі жовніри української народности підлягають від нині виключно Українській Національній Раді і приказам установлених нею військових властей Української Держави. Всі вони мають стати на її оборону. Українських жовнірів з фронтів відкликається отсим до рідного краю на оборону Української Держави.

Все здібне до оружжя українське населеннє має утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії або на місцях оберігатимуть спокій і порядок. Особливо мають бути оберігані залізниці, почта й телеграф.

Всім горожанам української держави без ріжниці народности і віросповідання запоручається горожанську, національну і віроісповідну рівноправність.

Національні меншости Української Держави — Поляки, Жиди, Німці — мають вислати своїх відпоручників до Української Національної Ради.

Аж до видання законів Української Держави обов'язують дотеперішні закони, на скільки вони не стоять у противенстві до основ Української Держави.

Як тільки буде забезпечене й укріплене істнування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі Збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.

Склад утвореного Українською Національною Радою кабінету і його програму оголоситься.

Український народе!

Всі свої сили, все посвяти, щоб укріпити Українську Державу!

Львів, 1 падолиста 1918р. Українська Національна Рада.

Конституційні акти України. 1917—1920. К.. 1992. — С.94—95.

ГРАМОТА ГЕТЬМАНА П.СКОРОПАДСЬКОГО ПРО ФЕДЕРАЦІЮ УКРАЇНИ 3 РОСІЄЮ

14 листопада 1918р.

Перемир'я між Німеччиною й Державами Згоди заключено. Найкривавіша війна скінчилась, і перед народами всього світу стоїть складне завдання утворити основи нового життя .

Серед решти частин багатострадальної Росії на долю України випала порівнюючи більш щаслива доля. При дружній допомозі Центральних Держав вона зберегла спокій аж до нинішнього дня. Ставлячись із великим почуттям до всіх терпінь, які переживала рідна їй Великоросія, Україна всіма силами старалась допомогти своїм братам, оказуючи їм велику гостинність і піддержуючи їх всіма можливими засобами в боротьбі за відновлення в Росії твердого державного порядку.

Нині перед нами нове державне завдання. Держави Згоди були приятелями колишньої єдиної Російської Держави. Тепер, після пережитих Росією великих заворушень, умови її майбутнього існування повинні, безумовно, змінитися. На інших принципах, принципах федеративних повинна бути відновлена давня могутність і сила всеросійської держави. В цій федерації Україні належить зайняти одне з перших місць, бо від неї пішов порядок і законність краю і в її межах перший раз свобідно віджили всі принищені та пригноблені большевицьким деспотизмом громадяни бувшої Росії. Від неї ж вийшла дружба й єднання з славним Всевеликим Доном і славними Кубанським і Терським Козацтвами. На тих принципах, які — я вірю — поділяють усі союзники Росії, Держави Згоди, а також яким не можуть не співчувати без винятку інші народи не тільки Європи, але й усього світу, повинна бути збудована майбутня політика нашої України. Їй першій належить виступити в справі утворення всеросійської федерації, якої конечною метою буде відновлення великої Росії.

В осягненні цієї мети лежить запорука добробуту як усієї Росії, так і забезпечення економічно-культурного розвитку цілого українського народу на міцних підставах національно-державної самобутности. Глибоко переконаний, що інші шляхи були б загибеллю для самої України, я кличу всіх, кому дорога її майбутність, тісно зв'язана з будучиною і щастям всієї Росії, з'єднатися біля мене і стати грудьми на захист України й Росії. Я вірю, що цій святій патріотичній справі ви, громадяни й козаки України, а також і решта людности, дасте сердечну й могутню підтримку.

Новосформованому нами кабінетові я доручаю найближче виконання цього великого історичного завдання.

Павло Скоропадський

14 листопада 1918р.

Місто Київ.

Кедрин І. Паралелі в історії України: З нагоди 50-річчя Ризького миру. Нью-Йорк. 1971.—С. 83—84.

ВІДОЗВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

15 листопада 1918 р.

“Громадяне!

Генерал російської служби П.Скоропадський, порозумівшись у квітні 1918 року з німецькими генералами, штиками німецьких,—тоді ще не вільних підлеглих їм салдатів, — назвавшись гетьманом, захопив владу на Україні й скасував Українську Народню Республіку.

З того менту зачалось нищення всіх народніх прав та нечувані знущання над демократією України жандармів і поліцаїв старого царського ладу. Клясова помста поміщиків та буржуазії дійшли до такої міри, якої не знав і царський режим.

І що більше панування генерала-гетьмана посувало Україну до єдиної неділимої Росії, то лютіще, отвертіще й ціничніще ставало топтання прав народу й глузування пануючих кляс над усіма здобутками революції, як політично-соціальними, так і національними.

Останнім зрадницьким актом генерала-гетьмана П. Скоропадського про скасування самостійности Української Держави український народ віддається остаточно на поталу поміщицько-бюрократичній реакції та на цілковите поневолення. Сформований новий Уряд із представників реакційних кляс, які мають творити єдину неділиму Росію, виразно говорить про те, що чекає український народ, коли він не встане рішуче й до останнього чоловіка в оборону свого життя.

Український Національний Союз, яко найвище представництво організованої української демократії, вживав до останнього дня всіх заходів, щоб без пролиття крови й дезорганізації громадського життя захистить і одстояти права народу. Але всі мирні заходи української демократії весь час зустрічали лютий опір з боку поміщиків, бюрократії та буржуазії.

Отже настав час залишити мирні заходи.

Од імени організованої української демократії, від усього активного народнього громадянства, яке обрало нас, ми, Директорія Української Народньої Республіки, сим оповіщаємо:

Генерал Павло Скоропадський є насильник і узурпатор народньої влади. Все Правительство його, як протинародне, протинаціональне, оповіщаємо недійсним.

Пропонуємо генералу П. Скоропадському й його міністрам залишити обманом і насильством захоплені ними урядові посади.

В ім'я спокою, порядку в Республіці пропонуємо зробити це негайно, без пролиття крови.

Офіцерським руським організаціям пропонуємо мирно скласти зброю й виїхати з меж України, куди хто схоче. В противному разі місце висилки їх буде призначено Урядом Української Народньої Республіки.

Застерігаємо генерала Скоропадського, його міністрів, руських офіцерів і всіх, хто з ними, що всякі насильства, утиски, образи й пошкодження українцям, а також демократичним особам і організаціям якої будь національности викличуть помсту, вибух якої ніхто не зможе спинити. В інтересах цих груп і осіб пропонуємо утриматись від агресивних заходів проти демократії.

Німецьке вояцтво демократичної Германської Республіки оповіщаємо що українська демократія більш не може терпіти насильств, знущання й злочинного для всього краю панування монархічно-поміщицької реакції й з зброєю в руках буде обстоювати права поневоленого народу. Ми віримо, що салдати германського визволеного народу поставляться до боротьби пригніченого українського народу відповідно до своєї гідности.

Всім громадянам заявляємо:

Хто стоїть за утиск та експлуатацію селянства та робітництва; хто хоче панування жандармів і охранок; хто може спокійно дивитись на розстріл мирних студентів озвірілими руськими офіцерами,—той нехай виступає разом з гетьманом і його урядом за єдину неділиму гетьмансько-монархічну Росію проти волі демократії Української Народньої Республіки.

Всі останні чесні громадяне, як українці так і не-українці, повинні разом з нами стати збройною дружною силою проти ворогів і злочинців народу й тоді всі соціальні й політичні здобутки революційної демократії будуть повернені. А Українські Установчі Збори твердо й непохитно закріплять їх на вільній Українській землі.

Разом з тим Директорія Української Народньої Республіки закликає всіх борців стежити за порядком і рішуче та безпощадно припиняти грабіжі.

Українські народньо-республіканські війська підходять до Київа. Для ворогів народу вони несуть заслужену ними кару, для демократії всіх націй України визволення.

До зброї, громадяне, й до порядку.

Голова Директорії Української Народньої Республіки В. Винниченко Члени Директорії С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрієвський.

У Києві, 15 листопаду 1918.

Винниченко В. Відродження нації (Історія української революції. Марець 1917 р.— Грудень 1919 р.). Київ; Відень, 1920. — Ч. 3.—С.110—114.

ТЕЛЕГРАМА ГЕТЬМАНА СКОРОПАДСЬКОГО ПРО ЗРЕЧЕННЯ ВІД ВЛАДИ

14 грудня 1918р.

Вчера на имя городского головы получена от гетьмана следующая телеграмма:

“Я гетман всея Украины, в течении 7,5 месяцев все свои силы клал для того чтобы вывести страну из того тяжелого положення, в котором она находится. Бог не дал мне сил справиться с этой задачей. Ныне в силу спожившихся условий, руководствуясь исключительно благами Украины, от власти отказываюсь.

Павло Скоропадский. 14 декабря 1918 г.”

Гражданская война на Украине. Т.І, кн.І. —С. 503.

ІЗ ДЕКЛАРАЦІЇ ДИРЕКТОРІЇ УНР

26 грудня 1918 р.

Директорія пропонує:

1. Трудовому селянству, що перше одгукнулось на поклик Директорії та встало зі зброєю в руках до бою з панством, по всій Україні з'їхатись у губернії і вибрати своїх делегатів на Конгрес трудового Народу України. Ті делегати будуть представляти там волю як того озброєного селянства, що тепер тимчасово є у війську, так і тих, що мирною працею дома допомагають творити народний державний лад та порядок.

2. Міському робітництву вибрати від фабрик, майстерень, заводів, контор та инших установ людської праці своїх делегатів на Конгрес Трудового Народу України. Частина робітництва неукраїнської національности під час боротьби українського народу з бувшим гетьманом ставилась до цієї боротьби не з повною активністю, а частина нейтрально. Директорія гадає, що в боротьбі за визволення всіх працюючих не-українське робітництво забуде свою національну нетерпимість і щиро та дружно прилучиться до всього Трудового Народу України.

3. Трудовій інтелігенції, що безпосередньо працює для трудового народу, тоб-то: робітникам на полі народньої освіти, лікарським помічникам, народним кооперативам, служачим у конторах та инших установах так само вибрати своїх представників на Конгрес Трудового Народу України.

Місце й час одкриття праці Конгресу, а також норми виборів до нього

Директорія оповіщає окремою інструкцією.

Конгрес Трудового Народу України матиме всі верховні права і повновласть рішати всі питання соціяльного, економичного та політичного життя Республики. Конгрес Трудового Народу, яко революційне представництво організованих працюючих мас, скликається не по удосконаленій формулі виборів, якої додержати зараз неможливо. Надалі, коли настане мирне життя, він має бути замінений представництвом працюючих мас, обраним по удосконаленій системі виборів, себ-то Установчими Зборами. Конгрес Трудового Народу має вирішити форми влади як на місцях, так і в центрі. До цього вирішення Директорія вважатиме всякі спроби захвату влади якими-будь групами насильством над волею Трудового Українського Народу і тому буде рішуче припиняти всякі такі самовольці виступи.

До Конгресу Директорія верховною властю своєю насамперед поверне селянству ті контрибуції, які було зібрано з нього поміщиками.

Рятуючи державу від дальшого господарського та промислового занепаду, розграбовання та безоглядної експльоатації робітництва і всього населення. Директорія поставить на фабриках, заводах та инших промислових установах державний робітничий контроль і пильно дбатиме, щоб промисловість набрала здорового, користного для народу життя.

Всі зусилля свої Директорія направить на таку організацію народнього господарства, яка відповідала б сучасному переходовому моментові, коли нищиться старий капіталістичний світ і на його руїнах сходять паростки нового всесвітнього ладу, який не знатиме ніякого гніту і визиску. Директорія вважає своїм обов'язком взяти під керування Української Народньої Республики головні галузі української промисловости й направити господарство в них в інтересах працюючих кляс і всього громадянства, а не малої групи кляси великовласників. Всі форми спекуляції Директорія нищитиме безпощадно, не зупиняючись перед карами військового часу. Для цього по всій Україні будуть організовані “комісії боротьби з спекуляцією”. Так само Директорія пильно дбатиме, щоб негайно трудові маси були задоволені предметами першої необхідности (шкури, мануфактури, залізних виробів та иншого краму, а також продуктів споживи).

Стаючи твердо і непохитно на шлях соціальних основних реформ. Директорія вважає необхідним підкреслити, що вживатиме всіх заходів, щоб уникнути анархичних. неорганізованих і несистематичних форм цієї перебудови. Директорія вважатиме своїм обов'язком погоджувати ці великі завдання з соціяльно-історичними і міжнародніми умовами, в яких у даний момент перебуває Україна, а також з тими кращими формами соціяльних реформ, яких досягатиме світова, особливо західно-європейська трудова демократія.

В сфері міжнародних відносин Директорія стоїть на грунті цілковитого нейтралітету і бажання мирного співжиття з народами всіх держав. Ставлячи перед собою великі та складні завдання. Директорія хотіла би всі здорові трудові сили свого народу вжити не на кріваву боротьбу з сусідами, а на утворення нового життя в краю та заведення порядку й ладу, так бажаного всім працюючим.

Так само у внутрішніх відносинах Республики Директорія ставить собі метою національну злагоду і дружне поєднання трудової демократії всіх націй, що заселяють Українську Землю.

Директорія щиро вірить, що спільними силами всіх працюючих трудовий народ України без жорстоких, крівавих і непотрібних форм боротьби досягне своєї мети. Отже, клясам нетрудовим треба розумно і чесно признати всю шкідливість і несправедливість їхнього бувшого панування і раз на все примиритися з тим, що право рішати долю більшости народу повинно належати їй самій більшости, себ-то клясам трудовим. Трудову інтелігенцію Директорія закликає рішуче стати на бік працюючих кляс і в інтересах творення нового справедливого життя для всього народу прикласти своїх сил, знаття і науки для найкращого направлення будівничого соціяльного процесу. Соціялістичні партії та групи всіх соціялістичних напрямів і всіх національностей Директорія кличе поставитися з повним розумінням важности моменту і всі свої сили направити на правильну та достойну трудового народу організацію волі його, на організацію порядку й ладу по всій землі Трудової Республики.

Доручаючи негайне переведення в життя цих великих задач Правительству Української Народньої Республіки — Раді Народніх Міністрів, Директорія вірить, що весь трудовий народ України щиро допоможе своєму Правительству в цій важній, відповідальній роботі.

Голова Директорії УНР В. Винниченко; члени Директорії: Петлюра, Швець, Андрієвський, Макаренко.

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. — Т. І. — С. 408—412.

УНІВЕРСАЛ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

22 січня 1919р.

Іменем Української Народньої Республіки Директорія оповіщає народ український про велику подію в історії землі нашої української.

3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народньої Республіки, як виразник волі всіх українців Австрійської* імперії і як найвищий їхній законодавчий чинник торжественно проголосила злуку Західньої Української Народньої Республіки з Надніпрянською Українською Республікою в одноцільну суверенну Народню Республіку.

Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народньої Республіки ухвалила тую злуку прийняти

і здійсняти на умовах, які зазначені в Постанові Західньої Української Народньої Республіки від 3-го січня 1919 року.

Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України—Західно-Українська Народня Республіка /і Угорська Україна/ і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умірали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ українській, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.

22 січня 1919 року. У м.Києві

ЦДАВО України, ф. 1429, оп. 1, спр. 5, арк. 5. Оригінал.

З ВІДОЗВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР ДО ДЕРЖАВ АНТАНТИ ТА ДЕРЖАВ ВСЬОГО СВІТУ

8 жовтня 1919р.

Позбавлений на протязі століть свого державного життя, але не стративший своєї національної свідомості і непереможної віри в краще майбутнє, український народ вже третій рік з нечуваним героїзмом бореться за свої національні та соціальні права і серед загальної анархії беж жадної сторонньої допомоги будує Самостійну Українську Народню Республіку.

Майже весь час ця боротьба провадилась проти озброєних військ Московського комуністичного імперіалізму, котрий, мимо волі й свого і нашого народу, хотів огнем та мечем навязати нам свої національні і соціальні ідеали.

Але в останні дні Уряд УНР був змушений оповістити таку ж рішучу боротьбу і цілком протилежній з соціального погляду групі, а саме виразникові волі московського реакційного імперіалізму генералу Денікінові.

Розуміючи всю небезпеку боротьби в двох протилежних, як ідейно, так і стратегічно, напрямках, особливо боротьби виключно власними силами, без жадної допомоги з боку других народів, уряд УНР не міг однако не виконати волі свого народу, котрий вже виявив шляхом повстань свій рішучий протест проти насильства і ганебних вчинків генерала Денікина.

Генерал Денікин, оповіщаючи своєю метою будування єдіної неділимої Росії, не тільки іде всупереч з багато раз висловленою волею Українського народу, але і проти волі других народів бувшої царської Росії, що рішуче прагнуть до самостійного і незалежного державного життя.

Генерал Денікин, беручи за зразок реакційні закони старого часу, немилосердно нищить українську культуру, позбавляє нас права і змоги вчитись в українській школі, забороняє вживати української мови в церкві, закриває наші культурні інституції, нищить українські книжки, себто творить те, чого навіть наші вороги — московські комуністи не дозволяли собі робити.

Ворожість та ненависть до всього українського дійшла до того, що адміністрація добровольчеської армії нищить і ліквідує навіть Українське Товариство Червоного Хреста.

Втративши останню надію на порозуміння з добровольчеською армією, Правительство УНР сподівається, що великі демократичні держави Антанти, які допомагали матеріально генералу Денікину в його боротьбі проти насильників-комуністів, не будуть допомагати його насильствам над вільним Українським Народом.

Во імя права і справедливости ми домагаємось, аби держави Антанти примусили генерала Денікина залишити територію України і дати можливість Правительству Української Народньої Республіки установити лад і спокій на вільній Українській землі.

Голова Ради Народних Міністрів Української Народньої Республіки Ісаак Мазепа Керуючий Міністерством Закордонних Справ Андрій Левицький

8 жовтня 1919 р., м.Кам.-Под. ЦДАВО України, ф. 1065, оп. 4, спр. 2, арк. 8, 8 зв., 9. Засвідчена копія.

ІЗ ПОЛІТИЧНОЇ КОНВЕНЦІЇ МІЖ ПОЛЬЩЕЮ І УКРАЇНОЮ

21 квітня 1920р.

Уряд Української з одного боку і Уряд Річі Посполитої Польської з боку другого — в глибокому пересвідченню, що кожний нарід посідає природжене право на самоопреділення та окреслення своїх стосунків з сусідами і однаково виходячи з бажання уґрунтувати підстави для згодного і приязного співжиття на добро і розвиток обох народів, погодились на слідуючі постанови:

1. Визнаючи право України на незалежне державне істнування на території в межах на північ, схід і південь, як ці межі будуть опреділені договорами Української Народньої Республіки з її пограничними, з тих сторін сусідами. Річ Посполита Польська визнає Директорію Незалежної Української Народньої Республіки на чолі з Головним Отаманом п. Симоном Петлюрою за Верховну Владу Української Народньої Республіки.

2. Кордон між Українською Народньою Республікою і Річю Посполитою встановлюється слідуючий: на північ від річки Дністра вздовж річки Збруча, а далі вздовж б.кордону між Австро-Венгрією та Росією до Вишегрудка, а від Вишегрудка на північ через узгіре Кременецькі, далі по лінії на схід від Здолбунова, потім вздовж східного адміністраційного кордону Рівенського повіту, далі на північ вздовж кордону адміністраційного бувшої губернії Мінської, до схрещення його р. Припяттю до її устя.

Щодо повітів Рівенського, Лубенського і частини Кременецького, які зараз відходять до Річі Посполито-польської, то пізніше має наступити стислійше порозуміння.

Докладне окреслення кордонної лінії повинно бути переведено спеціяльною українсько-польською комісією, складеною з відповідних фахівців.

3. Уряд польський признає Україні територію на схід від кордону зазначеного в арт. 2 цієї умови, до кордонів Польщі з 1772-го року (передрозборових), які Польща вже посідає або набуде від Росії шляхом збройним чи дипльоматичним.

4. Польський Уряд зобов'язується не заключати жадних міжнародніх умов, направлених супроти України; до того ж самого зобов'язується Уряд Української Народньої Республіки супроти Річі Посполитої Польської.

5. Права національно-культурні, які Уряд Української Народньої Республіки забезпечить громадянам польської національности на території Української Народньої Республіки, будуть в неменшій мірі забезпечені громадянам національности української в межах Річі Посполитої Польської і на відворот.

6. Заключаються спеціяльні економічно-торговельні умови між Українською Народньою Республікою і Річю Посполитою Польською. Аграрна справа на Україні буде розв'язана конституантою. До часу скликання конституанти юридичне становище землевласників польської національности на Україні — опреділюється згодою між Річю Польською Посполитою і Українською Народньою Республікою.

7. Заключається Військову Конвенцію, що ставить інтегральні частини цієї умови.

Кедрин І. Паралелі в історії України. —С. 89—91.

ІЗ ДЕКЛАРАЦІЇ УРЯДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

2 червня 1920р.

Збройною боротьбою кращих синів України під проводом Головного Отамана Симона Петлюри, твердою вірою в святе діло визволення, а в останній час ще й за дружньою допомогою польського народу, якому від Москви загрожує таке саме лихо, як і нам, звільнено значну частину нашої землі від московської влади.

Тепер наш народ може приступити до заведення на Вкраїні того ладу, якого йому треба, може відновити свою державність. Порядок на Вкраїні повинен відповідати дійсним потребам її населення, його встановить народне представництво—Парламент, складений на підставі загального, рівного для всіх, безпосереднього, таємного та пропорціонального виборчого права. Тоді не зможе одна якась партія підбивати під себе всю людність, як цього хотять большовики-комуністи для своєї партії.

Щоб провадити підготовчу роботу до скликання Парламенту та щоб держати до того часу лад в Державі і поліпшити її стан. Головний Отаман Симон Петлюра покликав нас до роботи, яку вестимемо, стоючи на такому грунті:

Щоб звільнити всю територію України від ворогів, та щоб і надалі не опанували нами чужі люде, в першу чергу будемо дбати про утворення з усіх активних сил українського народу міцної дисціплінованої армії, такої сили. щоб вона мала змогу захищати край від ворога, чи він напіратиме зовні, чи робитиме заколот в самому краю.

Тільки регулярна армія, аполітична, але свідома своїх національно-державних обов'язків, забезпечить нашому народові самостійність і зможе захистити границі України після того, як союзне Польське військо, допомігши нам, буде відкликане своїм Правительством додому.

Яко кадри при організації численного Українського війська нарівні з частинами, зформованими на Поділлю і в Польщі, використовується героїчна армія, що під проводом генерала Омельяновича-Павленка, у початку сього Травня з'єдналася з загальним україно-польським фронтом після пятимісячної безпримірної боротьби в запілю московських наїздників.

Щоб утримувати армію, та завести і держати лад в країні, треба великих коштів; самими паперовими грішми справи не залагодимо, як це й вже ми бачили на прикладі большовиків та добровольців, що грошей випускали багато, а народньому господарству вія того краще не було. Отже Правительство подбає про поліпшення народнього господарства.

Забезпечуючи робітничим масам здобутки революції, а Державі певні джерела доходу, воно вживе заходів, щоб притягти приватну іниціативу і засоби до відбудови зруйновної промисловости, дрібної та великої і до того-ж підтримає ремісничу працю, щоб вона могла розвиватись і організуватись при найбільш сприятливих обставинах. Рівно ж буде застережено волю і розвиток торгу зовнішнього, так і внутрішнього.

Вважаючи нашу кооперацію одною з основ міцного економічного розвитку Держави, Уряд сприятиме кооперативним установам в їх роботі та поширенні впливу на ріжні галузі народного господарства.

Одночасно треба перевести і посильне оподаткування людності. Це оподаткування буде одним із засобів налагодження фінансового становища Держави, дасть спроможність не так значно побільшувати випуск паперових грошей, підійме їх цінність і тим зменшить ту страшну дорожнечу, від якої населення терпить більше втрат, аніж від справедливих податків.

Для полагодження господарства України особливо важне місце займає налагодження транспорту. Без потрібного числа паровозів, вагонів і пароплавів без палива і техничного приладдя неможливо направити цю справу. Правительство вживе всіх заходів, щоб надати цій справі певного ходу, як способом відновлення внутрішньої продукції потрібного знаряддя, так і шляхом допомоги від західних сусідів і союзників.

Внутрішнє життя Республіки потребує для піддержки старого ладу відповідних органів на місцях. Правительство має своїм завданням перевести систему внутрішніх реформ, ставлячи в першу чергу заведення твердої влади та планомірної організації ладу і повного спокою, щоб забезпечити життя і добробут всіх громадян країни без ріжниці націй. Конечною точкою внутрішніх реформ буде заведення міцних органів місцевого демократичного самоврядування на які й спиратиметься в своїй діяльності майбутнє народне представництво. Поки складуться умови, які зроблять можливим проведення виборів в Парламент, на вказаних вище підставах, Правительство в найкоротшім часі скличе тимчасові орган — Передпарламент — з представників населення місцевих самоврядувань та визначних громадських, політичних, професійних і кооперативних організацій. Цей Передпарламент і буде творити біжучу законодавчу роботу, яку тепер силою обставин примушена провадити Рада Народніх Міністрів.

Велика руїна повстала на Вкраїні, коли рішалася земельна справа, але ж тепер, коли революція досягла своєї найвищої соціяльної мети, передавши землю до рук селянства яке є основою нашої державности, земельна справа може бути спокійно вирішені згідно інтересам селянського та загально-державного господарства в нашій країні — голосом самого народу. Отже Правительство вважає що до остаточного вирішення земельного питання в Парламенті вся земля і надалі повинна залишатися в користуванні селян, котрі її обробляють і обсівають під загальним керуванням Міністерства Земельних Справ та його органів на місцях. Народ наш відбудовує своє державне істнування в тяжких умовах. Тільки за останній час ми маємо змогу вчитися своєю мовою, розвивати свою культуру в державному обсягу. Правительство дбатиме про те, щоб допомогти нормальному розвиткові освіти і культури на Вкраїні і заведе національно-державну школу на всіх її ступінях. З Української Церкви, що повинна бути національною і незалежною, буде скинено те ярмо, яке старається закріпити на ній Москва, намагаючися держати совість Українського Народу під своєю кормигою. Одночасно Правительство забезпечить також волю всіх инших ісповідань на Вкраїні.

Мир з Польщею, визнання нею державних прав Українського народу, дружне-сусідська поміч її в боротьбі з спільним ворогом відкриває перед Україною широкі обрії спільного з усією Європою культурно-економичного життя. Правительство вважає, що народи Заходу зрозуміли силу прямування нашого народу до самостійного життя і не дадуться більше на злобні вигуки наших бувших властителів, ніби то народ наш не має підстав, щоб збудувати власну державу. Правительство подбає, щоб про визвольну боротьбу проти московських імперіялістів, яка ведеться нині за союзною допомогою Польщі, було всім відомо, а визнання нашої Республіки иншими Державами було закріплено відповідними актами.

Правительство сподівається закріпити добросусідські відносини з Руминією і досягти найщирійшого порозуміння з солідарними з нами Державами Прибалтики, Чорномор'я та Кавказу.

Правительство вважає за зло всякі національні утиски і буде на сторожі дотеперішніх придбань і гарантій дійсної рівности національних меншостей, щоб в спільній хаті не було колотнечі, а були мир та згода.

Цієї великої історичної рішаючої години, коли весь культурний світ слідкує за героїчними змаганнями Українського народу, Правительство закликає всіх вірних синів отчизни не покладати рук в невтомній завзятій боротьбі за Велику Вільну Самостійну Україну. * 2 червня 1920 року, Вінниця.

ЦДАВО України, ф. 1065, оп. 2, спр. 88, арк 1, 2, 3. Оригінал.

СОЮЗНИЙ ДОГОВІР МІЖ РОСІЄЮ І УКРАЇНОЮ

28 грудня 1920 р.

Правительство Российской Социалистической Федеративной Советской Республики, с одной стороны, и Правительство Украинской Социалистической Советской Республики, с другой стороны, исходя из провозглашенного великой пролетарской революцией права народов на самоопределение, признавая независимость и суверенность каждой из договариваюшихся сторон и сознавая необходимость сплотить свои силы в целях оборони, а также в интересах их хозяйственного строительства, решили заключить настоящий союзный рабоче-крестьянский договор, для чего назначили своими уполномоченными:

Советское Российское Правительство — председателя Совета Народных Комиссаров Владимира Ильича Ленина и Народного Комиссара по иностранным делам Георгия Васильевича Чичерина, а Советское Украинское правительство — председателя Совета Народних Комиссаров и Народного Комиссара по иностранным делам Христиана Георгиевича Раковского.

Вышеозначенные уполномоченные, проверив представленные ими полномочия и найдя их вполне достаточными, пришли к следуюшему соглашению:

1) Российская Социалистическая Федеративная Советская Республика и Украинская Социалистическая Советская Республика вступают между собой в военный и хозяйственный союз.

2) Оба государства считают необходимым объявить, что всеобщие обязательства, которые они будут впредь принимать на себя по отношению к другим государствам, могут обусловливаться лишь общностью интересов рабочих и крестьян заключающих настоящий союзный договор Республик и что из самого факта прежней принадлежности территории УССР к бывшей российской империи для УССР не вытекает никаких обязательств по отношению к кому бы то ни было.

3) Для лучшего осуществления указанной в п. І цели оба правительства объявляют объединенными следующие комиссариаты: І/ военных и морских дел, 2/ Высший Совет Народного Хозяйства, З/ внешней торговли, 4/ финансов, 5/ труда, б/ путей сообщения и 7/ почт и телеграфа.

4) Объединенные народные комиссариаты обеих республик входят в состав СНК РСФСР и имеют в Совете Народных Комиссаров УССР своих уполномоченных, утверждаемых и контролируемых украинскими ЦИК и Съездом Советов.

5) Порядок и форма внутреннего управлення объединенных комиссариатов устанавливаются особыми соглашениями между обоими правительствами.

6) Руководство и контроль в отношении объединенных комиссариатов осуществляются через Всероссийский Съезд Советов депутатов рабочих, крестьян и красноармейцев, а также Всероссийский Центральный Исполнительный Комитет, в которые УССР посылает своих представителей на основании постановления Всероссийского Съезда Советов.

7) Настоящий договор подлежит ратификации соответственных высших законодательных учреждений обеих Республик.

Подлинный составлен и подписан в двух экземплярах на русском и украинском языках в городе Москве, декабря 28 дня 1920 года. Восьмой Всероссийский Съезд Советов Рабочих, Крестьянских, Красноармейских и Казачьих Депутатов: Стеногр. отчет (22—29 дек. 1920 г.). — М., 1921.— С. 233—234.

---

2 Короткий довідник з історії України / І.Ф. Курас, М.О. Багмет, І.І. Федьков та ін. – К.: Вища школа, 1994. – С. 223-224.

                                                   11 клас